Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Жіночий роман » (не) Колишні, Таня Смолярчук 📚 - Українською

Таня Смолярчук - (не) Колишні, Таня Смолярчук

543
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "(не) Колишні" автора Таня Смолярчук. Жанр книги: Жіночий роман.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 76 77 78 ... 86
Перейти на сторінку:
40.

-Тобто я правильно зрозумів, йому заплатили?- після тривалої Соніної розповіді, яку я вислухав не перебиваючи її нарешті висказав свої припущення..

-Хто зна?Ну якщо відкинути припущення щодо того, що він них знайшов то цілком можливо, що йому хтось дуже добре за це заплатив..

-Але кому це потрібно?Маячня якась..

-А ти подумай сам..Кент він ще той, майже всі гроші спускає на ігрові автомати, а нещодавно так взагалі добряче програвся, і всього- навсього через декілька днів він повністю виплачує весь борг з відсотками Звідки у звичайного таксиста такі бабки?Тут потрібно думати, а насамперед подумай кому потрібно було, щоб ваші стосунки зіпсувалися..Вороги, конкуренти, а можливо твоя колишня дружина?- видала припущення від чого я лише засміявся..

-Ти що Сніжанка?Та за ці чотири роки я їй так набрид, що вона напевне б ще Мар'яні доплатила б за те щоб вона за мене вийшла..

-Ну тоді думай, а ще для точності нам потрібно вистежити його і поговорити по дорослому- підморгнула і я зрозумів натяк, отже будемо вибивати зізнання, мені аж руки зачесалися від думки що я зможу поквитатися з ним за Мар'яну..

-А де нам його відловити?

-Ну це вже важче..Квартиру свою він давно програв, і скидається по зйомних, з роботи таксистом пішов, ну сам розумієш відразу як раптом розбагатів, лишається одне: чатувати біля казено..

-А що якщо він вирішив зав'язати, і не прийде туди..

-Я тебе благаю, такі люди не зав'язують, вони неначе наркомани, них тягне туди і рано чи пізно він там об'явиться.Питання лише коли..

-Отже будемо чергувати..

-Ну якщо припущень щодо причетних не має то так..

-Сонь я дійсно не знаю хто до цього причетний, я звісно міг би подумати на батьків вони й зараз проти наших стосунків, але батько надто жадний щоб стільки платити, а мама взагалі не має таких грошей, всі її витрати йдуть через батька, тому- я розвів руками, адже здається  розколоти цього Романа єдине вірне рішення, а отже доведеться декілька днів почергувати..

****

Сьогодні четвертий день, як ми марно витрачаємо вечори в очікуванні нашого такого незнайомого знайомого..Але він гадина як на зло ніяк не хоче потрапляти нам на очі..

За ці дні я встиг зводити Настю майже у всі цікаві місця цього міста, але так і не зміг застати Мар'янку щоб поговорити.Казино відкривається о восьмій і нам там потрібно бути, як штик, а моя дівчинка повертається з роботи дещо пізніше.

Здається я все для себе вирішив, і щоб там не виявилося, але я не зможу без неї..

-Привіт, твоя кава- Соня сіла в машину  і перебила мої роздуми..

-Привіт- нервово постукав по керму, у цей момент я міг би бути поруч з дочкою, або ж зустрічати Мар'янку з роботи та нарешті вже поговорити, а натомісь чекаю одного виродка вкотре за цей тиждень..

-Розслабся!Вважай це таким собі відпочинком- дівчина відкинулася на спинку сидіння, і закрила очі- розкажи мені, яка вона твоя Мар'янка, що ти заради неї ладен шукати будь- які виправдання, лише б не прийняти дійсність..

-Я впевнений що вона на таке не здатна: вона світла, і добра дівчина і не здатна на такі махінації..

-А що буде коли твої найбільші страхи здійсняттся, і дійсно виявиться так що вона дійсно з цим хлопцем коханці?- Соня завжди вміла вдарити по хворому, справжній слідчий а питання в точку не підкоппєшся..

-Сонь давай ти не будеш застосовувати на мені свої прийомчики, прибережи їх для цього Романа, ось тоді й покажеш на що ти здатна..

-Ухуху!Ти будеш приємно здивований..Ні ти не подумай нічого, просто мені дуже цікаво що ж то за дівчина яка змогла так тебе зачепити.

-Тут справа не в тому хто вона, і яка вона..Ти або кохаєш людину, або ні..Все, більш нічого не має важливого..І я дуже сподіваюся, що Мар'яна непричетна ні до чого, і все це чиясь гра і план розлучити нас, тому що якщо виявиться що вона дійсно за одно з цим Романом, то я збожеволію, і зненавижу все навкруги..

-Так, не хотілося б мені такого кінця твоїй історії, але схоже удача сьогодні на нашому боці- вона киває на вхід до казино і я бачу, кого я бачу, це ж наш Роман власною персоною

-Хух невже грошики скінчилися, і він вирішив підняти куш знову..

-Тепер головне, щоб він там довго не забарився, а то в нас ще плани..

Соня мала на увазі вечерю в компанії наших батьків.Колись вони дуже добре дружили і співпрацювали, допоки її батько не пішов у відставку, але тепер чомусь з бухти- барахти вони вирішили повечеряти разом запросивши Соню і мене.

Я дійсно не бачу в цьому перспективи, хіба що буду дуже радий поспілкуватися з її батьком.

Ось такий мужик, завжди виручав нас з хлопцями у роки нашої бурної молодості..

Через годину спостереження, наш клієнт таки вийшов з казино.Напідпитку і роздратований, схоже щось пішло не за планом, ось і нервує..

Ми не хотіли сьогодні займатися ним, оскільки запізнитися на зустріч до батьків виявилося б поганим тоном, тому просто прослідили Романа до місця його проживання, а там вже буде простіше цопнути його хоч і завтра..

-Ти не знаєш чому наші предки раптом вирішили зібратися ?- проговорила Соня за стіною своєї кімнати..

Вона попросила підвести її до дому і зачекати поки дівчина переодінеться, шоб не йти туди у формі.

-Поняття не маю..

-Ти знаєш останнім часом моя мама всі вуха прожужала щодо тебе..Мовляв який хлопець, з вас би вийшла не погана пара-скривилася від цих слів, а потім кинула погляд на дзеркало.

Соня мала гарні дані, струнке підтягнуте тіло, яке облягала тканина червоної сукні.Гарні контури обличчя, довгі вії, і красиві пухкі губи без крихти бутоксу..

-ось я й подумала що це буде сватання, в ролі свах виступатимуть наші мами..ти не подумай, але ти Андрію не мій принц, тому..

-Без проблем, ти ж чудово знаєш мою ситуацію- посміхнувся, ми так легко зійшли на думці, було б не дуже зручно відмовляти їй після всього що вона робить для мене..

-Але,- вона затягнула це слово, і в очах блиснули бісики- ми можемо повеселитися..

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 76 77 78 ... 86
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «(не) Колишні, Таня Смолярчук», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "(не) Колишні, Таня Смолярчук"