Олена Гуйда - Безприданниці. Ребекка, Олена Гуйда

 - Навіть переїзд в твої покої? 

 - О, ні! Це навіть не обговорюється, - блиснув усмішкою Нейт, ледь торкаючись провів по оголеній шиї, відкритій сьогодні високою зачіскою. 

На душі стало в рази легше. Немов я позбулася каменю, який завжди був у мене на серці. Тягар відповідальності за сестер... він нікуди не дінеться.Але мені варто переглянути своє ставлення до деяких речей. 

 - Мілорде, загін повернувся, - влетів в обідній зал серйозний, стривожений воїн. 

 - Нарешті, - з явним полегшенням, видихнув Амора. - Дозволиш? 

 - Піду з тобою, - вирішила я, піднявшись на ноги. - Все ж якщо там є магія будь-якого роду, я можу бути корисна. 

І Нейт мовчки кивнув, погоджуючись. 

У двір в'їжджали вершники, але... 

 - А де полонені? - насупилася я, кинувши на лорда нерозуміючий погляд. 

 - Хороше запитання.

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно