Уляся Смольська - Назавжди, Уляся Смольська

          – Алло, – тихо сказала.

          – Хеппі бьоздей ту ю! – Юлька кричала пісню, намагаючись потрапляти в ноти. – Хеппі бьоздеееей, Діана, хеппі бьоздей ту юююююю!

          – О, боже! Спасибі, Юль, – я сонно посміхнулася. – Ось це так концерт мені влаштувала.

          – Я перша? Ну, скажи, що я перша тебе привітала?

          – Так, так. Ти перша, – запевнила її.

          – Юху! – Юлькін голос був радісний, як в маленької дитини.

          – Все, давай до завтра. Дуже хочу спати, – я позіхнула, – зустрінемося в кафе.

          – Окей, бабцю! Завтра побачимось, – вона розреготалася і поклала трубку.

          Обізвати мене бабою! От зараза! Але я не образилася на неї. Скільки років ми дружимо, а вона не змінюється. Завжди знаходить можливість мене підколоти.

***

          В кафе було гамірно. Святкувати моє повноліття зібралася невелика компанія з найближчих родичів і друзів. Легка невимушена атмосфера створила гарний настрій. Мої гості сиділи за столом і весело розмовляли між собою.

          Мені захотілося подихати свіжим повітрям. Я вийшла з–за столу і попрямувала на терасу.

          Вечірнє повітря освіжало, як бризки холодної води. Легкий вітерець час від часу приносив з собою ледь вловимий запах ванілі. Маленькі ліхтарики, немов крапельки сонця, прикрашали собою всю територію тераси. Їхнє ніжне світіння заворожувало, надавало затишку цього місця.

          Я стояла, впершись на дерев'яні перила, насолоджуючись тишею. Тут було малолюдно. Саме те, що мені зараз потрібно. Мене трохи притомив шум кафе, і хотілося спокою.

          Моє шовкове плаття коливалося від кожного подиху вітру. Він приніс прохолоду, немов попереджав, що скоро осінь. Мурашки пробігли по тілу. Я вже починаю замерзати. Пора повертатися назад в тепле приміщення.

          Різко обернувшись, з розвороту влетіла в чоловічу фігуру. Від несподіванки втратила рівновагу. Сильні чоловічі руки підхопили мене за плечі, рятуючи від падіння. Підняла голову і зустрілася з проникливим поглядом чорних очей.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно