Crown Horror - Трунар, Crown Horror

Як зауважила Адріана, він був для неї чужою людиною, попри те, що вони кревні родичі. Та все ж вона прийшла вшанувати його пам’ять із почуття обов'язку. Навіть і не знаю, як до цього поставитися.

З одного боку вона чинить, як усі відвідувачі цвинтаря – навідує рідних-нерідних тоді, коли цього потребує сумління, згадує як про далекого друга, з іншого, їй наче й шкода, що вони не змогли зблизитися впродовж життя. Вона плакала біля його могили, плакала тому, що не змогла щиро заплакати. Ніколи не бачив такого. Як це безглуздо, як дивно.

Батько прохав наглядати за нею, навчити працювати. Як осінь зміниться зимою, а зима – весною, доведеться їй виконувати інші, менш приємні обов’язки. Має підготуватися до роботи з трупами, а я повинен підготувати її до цієї новини. Догляд за тілом небіжчика – найоплачуваніша робота, так навіщо ж платити великі гроші слугам, коли можна змусити працювати задарма, так, батьку? Скорше б Адріана забралася звідси, не хочу я дожити до цього моменту.