Мая Паш - Танець МІж СвІтами, Мая Паш

Але він лише тихо прошепотів одне слово:

— Вельський.

Темрява поступово насувалася і прагнула накрила все.

— Час спливає… — прошепотів він їй на вухо. — Не забувай мене.

Його голос був далеким, ніби вітер, що губиться у нічному небі.

Темрява накрила залу і все зникло.

Софія прокинулася, різко вдихнувши. Її серце калатало, а на шкірі виступив холодний піт. Вона лежала нерухомо, намагаючись зрозуміти, що тільки-но сталося. Кімната була темною, але вона відчувала, що щось змінилося.

А потім…Вона відчула його. Аромат. Ледь вловимий, тонкий, солодкий.

Аромат…Жасмину.

Софія повільно повернула голову. Її шкіра вкрилася сиротами.

На столику, де раніше нічого не було, лежала одна біла пелюстка жасмину.