Анна Нікош - Центр мого всесвіту., Анна Нікош

А Поля , таки ,  його дочекалася. Навіть , достатньо часто приїздила до коханого на відвідини . Якось ті два роки і перебули. Вона закінчила навчання , він інтернатуру - і одразу побігли до РАГСу. 
Сил не було більше терпіти , так хотілося бути разом. Батьки з обох сторін не ставили палки в колеса , а усіляко підтримували своїх таких вже дорослих і серйозно налаштованих дітей . 
Батьки Полі залишили дітям свою двокімнатну квартиру , а самі перебралися на дачу, в будиночок , що залишився від бабусі. Батьки Стаса подарували автомобіль і десять  тисяч доларів ,  які молодята вирішили вкласти у справу. А точніше , відкрити кавʼярню-книгарню. Щось невеличке і оригінальне , де можна було б випити смачної кави , зʼїсти вишуканий десерт і почитати неймовірні вірші Василя Симоненка або отримати задоволення від роману Фредеріка Бакмана. 
Поля не відчувала землі під ногами від щастя. Коханий поруч , вони скоро стануть сімʼєю , навіть , їхні батьки знайшли спільну мову і подружилися .Їздили один до одного в гості. У мам один косметолог, у тат риболовля - ідилія , одним словом.

  А ще , дуже скоро , у них буде власна справа. Точніше , у неї. Те , про що Поліна дуже давно мріяла , а коханий підтримав. 
Стас влаштувався на роботу в  лікарню  , підробляв масажистом в салоні краси і просто кохав свою Полюшку . Дівчина готувалася до скромного весілля в родинному колі і шукала приміщення в оренду під майбутню кавʼярню. 
Полі настільки подобалося бути заклопотаною , що , здавалось , нові складнощі надавали їй  ще більше сил для нових здобутків і досягнень. 
Все вдавалось. Справи йшли чітко так , як вона собі запланувала. 

А через чотири роки , в них вже було три кавʼярні , які користувалися шаленим попитом. В одній з них , найбільшій , дуже часто влаштовували тематичні вечірки і щось на кшталт стендап-виступів. Тут збиралась уся прогресивна і освічена молодь , декламували свої вірші , сперечалися , обговорювали книги . 
У Станіслава в лікарні справи теж шли непогано , головний лікар давно примітив молодого і амбіційного спеціаліста ,  котрий ніколи не відмовлявся підмінити когось із колег або залишитися на чергування. І , можливо , дуже скоро  Стасу світило місце завідувача хірургічного відділення. 
Молодий чоловік розумів, що можливо, він дуже мало часу приділяє коханій дружині, але на кону його професійне  майбутнє і , поки у них нема дітей, він хотів пахати  на максимум , щоб отримувати безцінний досвід і пристойну зарплатню. Бо його Полюшка давно заробляє дуже гідні гроші і вони вже пару разів літали у відпустку закордон , але ж і йому хотілося не пасти задніх .