Лаванда Різ - Уламки паралелі, Лаванда Різ

Сара моментально скорилася, аби не ятрити душу ще сильніше . Незрозуміло чому, але в цьому стані вона повністю довіряла Іву, хоча не виключала навіювань.

- Відкривай.

Ліс. Ніч. Вдалині горить багаття та видно намети.

- Ще один випадок моєї непокори, - з ностальгією промовила дівчина, впізнаючи ожилі спогади. - Мій похід у старшій школі, куди мама мене не пустила, але я все одно втекла. ... Іве, ти підпорядковуєш собі мою свідомість? - різко змінила вона тон. - Я ж нічого не зможу тобі зробити, не зможу перевірити, але мені важливо знати!

- Зараз покажу і перевіриш, - ривком притягнувши її до себе, з жадібною грубістю Ів став цілувати її в губи , а Сара тут же почала вириватися і ухилятися , все-таки змусивши його відпустити. - Ну, який напрошується у тебе висновок? - переводячи дихання, вимовив він.

- Що або ти геній маніпуляції, або ти шляхетно не втручаєшся в мою  підсвідомість , не рахуючи звичайно ж зони сну, - кинула Сара, сердячись на нього за подібну витівку.

- А знаєш чому? Тому що абсолютно не цікаво коли людина тобі повністю підпорядкована, це ж те саме, що гумова баба. Гіпноз потрібен для хитросплетених розрахунків у боротьбі з ворогом, а зі звичайною дівчиною я зможу впоратися і без надприродних можливостей, - посміхнувся Ів своєю  підступної усмішкою. - Фізично я набагато сильніший за тебе, Саро, - він знову схопив дівчину, притиснувши її спиною до стовбура дерева, позбавивши можливості ворушитися. - Розслабся або я тебе вкушу, - з іронією прошепотів Ів, наблизивши обличчя. - Я не збираюся тебе ґвалтувати, просто хочу поцілувати, і більше нічого, обіцяю. І тільки уві сні. Коли ми повернемося в ту реальність - я до тебе навіть не доторкнуся.

- Але це таке ж насильство, Іве. Я не хочу подібного між нами навіть уві сні, це неправильно, у мене є хлопець ... - Сара замовкла, підбираючи в розумі сильніші аргументи, збираючись викласти їх Іву, але не в різкій формі, щоб ще більше не роздратувати арахноіда.

- Модель відносин, винесених тобою з твого світу - в нашому світі не працює, тим більше з арахноідами, - попереджаючи її спробу, промовив Ів, не попускаючи своєї хватки. - Ти ще відчуєш , як твої нові почуття мутують, як вони можуть розшаровуватися, як можна утримувати зв'язок одночасно з декількома. А ланцюг гнізда - це взагалі карколомна штука. ... Сара прибери бар'єр, не потрібно корчити з себе правильну для очищення свого сумління, ти вже давно зрозуміла, що я граю в твоєму житті не менш важливу роль, що я вріс в твою душу. Інтуїтивно ти впустила мене, навіть без усвідомлення суті світу мутантів. Ти тоді простягнула мені не тільки руку, Саро - ти відкрила мені серце. І нехай в твоєму серці вже був Павук, я все одно увійшов, і вже не піду. ... Всього поцілунок в штучній реальності, - і його губи доторкнулися до її губ.

Його руки більше не утримували її силою.

Це був не один поцілунок, а нескінченна кількість поцілунків ніжних і пристрасних, на які їй спочатку нехотя приходилось відповідати, а потім Сара і сама не помітила, як почала відчувати від цього запаморочливе задоволення.

Поки в цій штучній реальності не настав світанок.

- Сонце встає, - пробурмотів Ів, відірвавшись від неї , з тугою глянувши на схід. - Я так заздрю тобі, Саро, що у тебе було таке життя.

- Тепер я і сама собі гірко заздрю. ... Я скоро прокинусь, вірно? - її очі сердито звузилися. - Прокинуся, знайду тебе і ... вдарю!

Саме з такими емоціями вона і прокинулася, схопившись в ліжку, де її відразу ж стали вивчати пильні очі іншого арахноіда.

- Адже це був Ів? Що він зробив? - тон Павука був не дуже привітний, скоріше йому страшно хотілося звернути кому-небудь шию.

- Він показує мені мої спогади, рідних, будинок, - відповідаючи, пробурмотіла Сара знову збрехавши , дивуючись сама собі, що в цей момент вона навіть не почервоніла. – Важко знову й знову бачити втрачене. Робе, дозволь я сама з ним поговорю, спробую переконати його ще раз. Цьому треба покласти край, але не в тому сенсі, який написаний у тебе на обличчі.

- Ми з Ксаном сьогодні поїдемо. Є одна справа. Хелл і Арно доглянуть тут за всім і за тобою зокрема, - Павук залишався скутим. - Мені не по собі, Саро, їдучи залишати тебе з цим клубком претензій та диких амбіцій. Нас не буде дня три. Обіцяй, що не будеш робити дурниці. Ів наполегливо утримує з тобою зв’язок, але незважаючи на твою симпатію до нього - він небезпечний, Саро.

- А що за справа, через яку ти так спішно покидаєш Остін мені краще не знати, так? - стиснула губи дівчина. - Важко давати обіцянки, Робе, коли погано уявляєш, що в цьому світі вважається розсудливістю. ... Але я буду на тебе чекати, кожну хвилину, - відповівши на його короткий поцілунок, вона ще довго дивилася на двері, які зачинились після нього.

Обурення все ще продовжувало кипіти в ній, навіть після того, як вона почекала деякий час, щоб Роб та Ксан встигли покинути форт.

- Де він? - першим Сарі попався Хелл. - Де Ів?

- Ти злишся на нього, - моментально відчув її стан, простягнув арахноід, пильніше придивляючись до дівчини. - Чому?

- Ваш брат безчесний підступний гад, який постійно переступає межу. І я не розумію, як Іву вдаються ігри з моєю підсвідомістю якщо йому випалили очі вакциною?!

- Його організм регенерує, набуваючи імунітет. Структура ока відновлюється і здатність до навіювання повертається. Якщо у тебе виникла проблема з Івом, про яку не відомо нам, ти обов'язково повинна розповісти, - Хелл моргнув, повільно нахиляючи голову на бік.