Кері Ло - Поруч у темряві , Кері Ло

І як же мені це подобається.

Приємне тепло розтікається судинами, коли Аріна обіймає мене за шию. Її пальці ковзають по моєму волоссю, легенько стискають. Цей поцілунок — найкращий у моєму житті. Ніколи не відчував нічого подібного з будь-якою іншою жінкою.

І я не хочу, щоб це закінчувалося. Але ще більше я боюся того, що буде після. Боюся, що Аріна знову втече.

Вона раптом легенько відхиляється назад, її пальці ще стискають мій одяг, а погляд — розгублений.

— Матвію… — її голос тихий, напівзадиханий.

Я вдивляюся в неї, все ще тримаючи за талію.

— Це… — вона ковтає, ніби не знає, що сказати.

— Мені треба йти, — раптом говорить і швидко вибирається з моїх обіймів.

Розчарування миттєво витісняє тепло з моїй душі.

— Аріна, почекай…

Але вона вже розвертається і майже біжить.

— Аріна! — кричу їй услід, але вона навіть не зупиняється.

Я кидаюся за нею. Але вона встигає вибігти за ворота, зупиняє таксі, що проїжджало повз, сідає в нього й зникає.

Я просто стою й дивлюся їй услід.

Міг би сісти в машину й поїхати за нею, але ні. Вирішую дати їй час заспокоїтися, все обдумати. В останнє.

Завтра поїду до неї. Завтра ми нарешті поговоримо про наші почуття.

Здається, настав час діяти більш наполегливо.. Більше я не дам їй шансу втекти.

Любі, оскільки  сьогодні День закоханих, а книга у нас тут про кохання, я вирішила опублікувати бонусний розділ вже сьогодні. Сподіваюся, він подарував вам ще більше емоцій! ❤️

Завтра бонусного розділу не буде. 

До зустрічі в наступному розділі! 🤍✨