Зоя Лістрова - Пограємо в любов, Зоя Лістрова

- Лізо, роби як вважаєш за потрібне. Але може не гарячкуватись, і залишити акції синові. Він має права на них, це його майбутнє. І потім, Германе ти не забудеш, у тебе від нього син, - сказала Маша.

- Я забуду Германа.

- Добре, якщо ти так вирішила, я поїду з тобою, - сказав Коля.

- Лізо, подумай ще не гарячкуй, - сказала Маша.

- Я вирішила. Подзвоню татові, нехай призначить зустріч із нотаріусом.

- А батьки знають про твоє рішення.

- Ще ні.

Того ж дня я зателефонувала татові та розповіла про своє рішення.

- Якщо це твоє продумане рішення, нехай буде так. Однак ще раз подумай. Життя штука така, що невідомо яким боком вона повернеться наступного разу. У тебе і в моєму бізнесі буде частка. Але Василько має право на частку свого діда. Не лишай у майбутньому можливостей, які матиме Василько з таким капіталом. Інші по копійці заробляють.

- Тату, ти маєш рацію. Але я хочу з ним порвати повністю.

- Давай до завтра подумай, і якщо не передумаєш, я подзвоню нотаріусу.

Я не передумала. Я з Колею та Васильком поїхала. Сина я залишила у батьків. Хоч мені говорили всі, я не права, що приховую від Германа сина, я сказала, що він ніколи про нього не дізнається.