Аліна Скінтей - Трон. Сяйво золота в темряві, Аліна Скінтей

— Роувене, зараз! — вигукнула Сільсія, підсилюючи захист Каменем Вічності.

Роувен кивнув і, сконцентрувавшись, направив свою силу до центру магічного щита, створеного Сільсією. Чорні блискавки, що оточували його меч, злилися з тінями, утворивши невидимий шторм. Величезний вихор темної енергії пронісся вперед, збиваючи з ніг ворогів, розтрощуючи їхні щити та зброю. Чорні блискавки металися всередині цієї вирви, вражаючи тих, хто намагався чинити опір, паралізуючи їхні тіла та спалюючи зброю до попелу.

Земля під ногами здригнулася від цієї сили, і повітря стало важким, наповненим запахом озону та магічної темряви. Потік злився в потужний удар, що рвонув уперед, розсікаючи ряди охоронців і відкриваючи шлях до входу в палац. Камінь Вічності в руках Сільсії знову спалахнув, підсилюючи їхній наступ і витягуючи з тіней останні краплі енергії.

Коли тіні і блискавки нарешті розсіялися, перед ними відкрився коридор, що вів углиб палацу. Тіла вартових лежали на землі, і лише вітер шепотів серед руїн їхньої колишньої могутності.

— Вперед, не зупиняймося! — вигукнула Сільсія.

Навіє підбігла до них, її погляд палахкотів рішучістю, і вони троє кинулися в темні коридори палацу, залишивши позаду спустошене поле бою. Але вони знали, що найскладніше ще попереду, адже десь там чекав Адріан, готовий зустріти їхню силу своєю власною, і з кожним кроком вони наближалися до кульмінації, від якої залежала доля королівства.