Вікторія Ноетер - Азраель. Два Неба, Вікторія Ноетер

Холодними долонями вона стиснула чужий золотавий плащ. — Повільно піднімися. Без різких рухів,— попереджаючи, Міхаель, правитель небес, торкнувся лезом меча трохи нижче вуха, і Азраель, відступниця, підкорилась, хоча її меч лежав на відстані руки. Сьогодні смерть кликала з собою, тримала серце янгола у руках й направляла лезо меча. Вона кинула виклик небесам, і за це мала розплатитися, тепер зраджена своїм лідером. І тільки живе серце, що прагнуло свободи та справедливості, все ще билося під броньою. Яскраві очі кольору буршнтину спалахнули світлом. Янголи та битви. Кохання та зрада.