Джулія Ромуш, Ольга Ялiтовська - Заборонене кохання:ти будеш моєю, Джулія Ромуш, Ольга Ялiтовська

Розділ 62.

- Олівія? - Не бажаючи вгадувати, Тео просто повернувся до мене в очікуванні відповіді.   

  

- Та заради бога, Ви й правда не знаєте, чим захоплюється моя сестра? - Саванна була дуже зла і, судячи з усього, Томасу вона боялася що-небудь пред'являти, зате показувати зубки Тео вона не боялася.   

  

- Все, що мені потрібно знати, я знаю, а ось такі незначні подробиці зазвичай мене не хвилюють, - я бачила, як погляд Томаса озлобився, коли Тео назвав його "незначною подробицею".   

  

- Я займалася репетиторством з англійської мови, - сказавши голосніше, ніж планувала, я спопеляла поглядом Томаса, у якого явно потрібно було відібрати келих з пійлом!   

  

- Всі веселощі зіпсували, - Саванна знову почала безглуздо хихикати й наблизившись до Томаса поклала голову йому на плече.  Я навіть не знала, як прокоментувати її слова. Чомусь в цю саму хвилину стало дуже ніяково і соромно за сестру. Вона поводилася дуже нерозумно і награно. Я її просто не впізнавала.   

  

В цей момент за столом лунала музика і Томас діставши телефон з кишені, кілька секунд дивився на екран, а потім вибачившись встав з-за столу і вийшов. Саванна спочатку постійно озиралася назад, щоб не упустити Томаса з уваги, що розлютило мене ще більше. І тут, коли вона в черговий раз повернулася, то зачепила рукою свій коктейль, який перекинувся і полетів прямісінько на мене.   

  

- Твою матір! Саванна! - Я не змогла стриматися і прогарчала її ім'я. Цього ще не вистачало для повного щастя. Тепер я була в якійсь жовтій і солодкій рідині! Сукня повністю зіпсована, як і ті нотки настрою, які ще збереглися.   

  

- Вибач, вибач, вибач, - на цей раз зовсім щиро промовила сестра. Схопила зі столу серветку і, підбігши до мене, стала допомагати відтирати напій з плаття. Але куди там, все вже давно в'їлося і тепер неприємний холод від мокрої тканини розбурхував мою шкіру.   

  

- Чорт! - Підірвавшись зі стільця я теж почала промащувати плаття серветками, але кого я намагалася обдурити? Це вже не відтерти!   

  

- Пішли до вбиральні, замиємо? - Сестра дивилася на мене з таким жалем, що мені, напевно, повинно було стати соромно за свій вчинок. Але ні! Я була готова вбивати і якби вона пішла зі мною, то точно б стала першою жертвою!   

  

- Я сама! І краще тобі залишитися тут, - прогарчавши це, я зірвалася з місця і помчала у вбиральню.   

  

Я була рада, що у мене з'явилася хоч така маленька можливість втекти з-за столу. Моя голова вже шаленіла від всього, що відбувалося, мені хотілося поїхати звідси, закритися в кімнаті та нікого не бачити.   

  

Штовхнувши двері вбиральні я зайшла всередину і попрямувала до раковини.Оглянувшись на всі боки й заглянувши в кабінки туалетів, я переконалася, що всередині нікого не було і швидко зняла сукню через голову, щоб її запрати.  

  

Коли двері з силою відкрилися і вдарилися об стіну, я підстрибнула на місці й, притуливши плаття до грудей, витріщалася на вхід.  Але ж я була впевнена, що закрила двері на засувку. Але ні, я просто забула це зробити.  

  

На порозі стояв Томас, який жадібно облизував мене поглядом... 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно