Джулія Ромуш - Моя в борг, Джулія Ромуш

- Тобою розрахувалися за борги, - від його сталевого голосу починають тремтіти коліна.
- Ні, ви щось переплутали, - відступаю й упираюся у стіну.
- Твій наречений тебе програв, - підходить впритул, змушує здригнутися від страху, - тепер ти моя власність.
- Маячня, Нолан не міг... Він не...
- Впізнаєш? - Перед очима з'являється аркуш паперу, мені доводиться примружитися, щоб літери не розпливалися. Це розписка мого тата. Гарантія того, що він поверне Нолану його гроші чи втратить усе, що ми маємо.
- Але як… Звідки це в тебе?
- Це йшло в комплекті з тобою, - на його обличчі з'являється звірячий вискал, - вважай, що ти просто змінила господаря. А зараз… Зробиш усе, щоб я залишився задоволеним новим придбанням.