Емі Морін - 13 звичок, яких позбулися сильні духом люди

Я не відступила, я не шкодую, люди в моєму житті знають, що для мене значать, і я завжди буду відкрито це показувати». Жінка, безперечно, віддала життю все, що мала, і мабуть, це і є однією з причин, чому вона так хоробро зустріла смерть, навіть у такому молодому віці. Незадовго до того, як померти, Сара зізналася, що одним із її бажань було надихнути інших приєднатися до місцевих громадських організацій, тому що «усе життя мріяла саме про це». Вона ясно дала зрозуміти, що коли вмирають люди, то ніхто не бажає провести ще один день на роботі. Натомість вони воліли б присвятити більше часу допомозі іншим.

Сара не згаяла жодної миті на відчуття, що весь світ їй винен, бо вона хвора на рак. Замість цього вона зосередилася на тому, що може йому дати. Жінка допомагала людям, не очікуючи, що хтось віддячить натомість.

ПОВОДЬТЕСЯ, ЯК КОМАНДНИЙ ГРАВЕЦЬ

Чи намагаєтеся ви поладити з колегами, чи побудувати справжню дружбу, чи покращити романтичні стосунки — якщо не звикли грати в команді, то вам це не вдасться. Облиште зосереджуватися на тому, що може, на вашу думу, зробити все чесним та натомість спробуйте таке.

• Скеровуйте увагу на власні зусилля, а не на особисте значення. Замість думати, наскільки ви надквалі­фікований, на ваш погляд, спеціаліст, сфокусуйтеся на діяльності. Завжди є куди зростати.

• Ґречно приймайте критику. Якщо хтось пропонує свій відгук, не поспішайте казати: «Що ж, та людина дурна». Зворотній зв’язок базується на тому, як люди сприймають вас, що зазвичай відрізняється від вашого власного сприйняття себе. Будьте готові оцінити судження та зрозуміти, чи бажаєте змінити поведінку.

• Визнайте свої помилки та слабкості. В усіх вони є, подобається це нам чи ні. Усвідомлення того, що ви маєте слабкі місця та непривабливі риси характеру може забезпечити адекватне самосприйняття. Лише не користуйтеся тими недоліками як виправданням того, чому вам світ винен більше за інших.

• Зупиніться і поміркуйте про почуття інших. Радше поміркуйте, що можуть відчувати інші люди, ніж зосереджуйтеся на своїх звитягах у житті. Посилене співчуття до людей може зменшити ваше надмірне почуття зарозумілості.

• Не ведіть рахунок. Чи вдалося вам успішно подолати наркотичну залежність чи допомогли літній людині перейти вулицю, здається, що світ не збирається віддячувати. Не ведіть статистику виконаних добрих справ — чи приводів, через які ображалися,— тому що таким чином ви налаштуєте себе на розчарування, коли так і не отримаєте того, на що, на вашу думку, заслугову­вали.

ПРАКТИКА ПОСТУПЛИВОСТІ НАДАСТЬ ВАМ СИЛИ

У 1940 році Вілма Рудолф народилася недоношеною. Дівчинка важила лише 1,81 кг та часто хворіла. У чотири роки Вілма заразилася поліомієлітом. Унаслідок хвороби ліва нога та ступня викривилися та їй доводилося носити бандаж, поки не виповнилося дев’ять. Потім дівчинка мала пересуватися в ортопедичному взутті ще два роки. Завдяки фізіотерапії Рудолф змог­ла врешті-решт нормально ходити, коли їй виповнилося дванадцять років, і вперше у житті мала змогу приєднатися до шкільних спортивних команд.

Пізніше вона відкрила свою обдарованість та любов до бігу та почала тренуватися. До шістнадцятиріччя Вілма заслужила місце в олімпійській збірній 1956 року і як наймолодша спортсменка в команді виграла бронзу в естафеті 4 100 метрів. Коли дівчина повернулася додому, то почала готуватися до наступних ігор. Рудолф вступила до університету штату Теннессі та продовжувала бігати. На Олімпіаді 1960 року вона стала першою американською спортсменкою, яка виграла три золоті медалі впродовж Олімпіади. Вілму вітали як «найшвидшу жінку в історії». Вона завершила спортивну кар’єру в двадцять два роки.

Попри те що багато людей звинувачують у своїх дорослих негараздах дитячі складності, Рудолф, безперечно, так не поводилась. Вона могла б приписувати усі недоліки важкій дитячій хворобі, чи тому, що як афро-американка стикалася з расизмом, чи тому, що зростала в злиднях на території гетто. Однак Вілма не вважала, що світ чимось їй завинив. Вона колись сказала: «Не має значення, чого ви намагаєтеся досягнути. Уся справа в дисципліні. Я була рішуче налаштована відкрити те, що підготувало для мене життя поза вулицями рідного району». Ось як їй вдалося дійти від бандажу на нозі до золотої олімпійської нагороди за п’ять років. Хоча Рудолф померла у 1994 році, її спадок живе далі та жінка продовжує надихати нові покоління спортсменів.

Наполягання на тому, що ви маєте право на більше, ніж маєте зараз, навряд чи стане в пригоді у житті. Воно тільки змарнує ваш час і сили та призведе до зневіри. Лукас виявив, що облишивши намагання похизуватися та розкрившись до нових знань, зміг покращити робочу продуктивність. Та зрештою, це було необхідним на його шляху до мети — просування кар’єрними сходами фірми.

Коли ви припините вимагати більшого та почнете задовольнятися тим, що маєте зараз, тоді отримаєте величезну користь у житті. Ви будете рухатися вперед із почуттям спокою та задоволення, не відчуваючи гіркоти марнославства.

УСУНЕННЯ ПРОБЛЕМ ТА ПОШИРЕНІ ТРУДНОЩІ

Зростання сили вашого духу інколи потребує прийняти від світу те, що він дає, не скаржачись, що ви заслуговуєте на краще. І хоча заманливо сказати, що ми ніколи не вважаємо, що світ чимось нам завинив,— урешті-решті, це не дуже приваблива риса — буває час, коли, на нашу думку, ми заслуговуємо на дещо більше. Пильнуйте, коли та де у вашому житті може прослизнути ця думка, і докладіть зусиль, щоб позбутися цього саморуйнівного способу мислення.

КОРИСНО