Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Шкільні підручники » Як дитиною, бувало… 📚 - Українською

Леся Українка - Як дитиною, бувало…

349
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Як дитиною, бувало…" автора Леся Українка. Жанр книги: Шкільні підручники / Наука, Освіта.
Книга «Як дитиною, бувало…» була написана автором - Леся Українка. Читати онлайн безкоштовно в повній версії. Бібліотека популярних книг "Knigoed.club"
Поділитися книгою "Як дитиною, бувало…" в соціальних мережах: 

Одна із найвидатніших поетес українського народу – це Леся Українка, котра написала багато прекрасних рядків про свою країну. Але, крім того, вона писала ще і про природу та просто казкові твори. Читати онлайн вірш «Як дитиною, бувало…» Лесі Українки українською мовою можна у нашій віртуальній бібліотеці.

Треба сказати, що сама поетеса прожила досить не легке життя і всі ці події та свої переживання вона часто висловлювала у рядках. Напевне, в цьому творі є найбільш відоме висловлювання письменниці: «Щоб не плакать, я сміялась». Ці рядки відображають саму суть авторки і її прагнення до життя.

Вірш був написаний у ті часи, коли Українка вже знала, що вона смертельно хвора і що жити їй залишилося не так довго. Будучи прикутою до ліжка, поетеса все-таки знайшла в собі сили, щоб писати і розповідати про своє горе.

Ці рядки не дарма вивчають у школі, адже вони розповідають не просто про емоції однієї людини, а про справжнє бачення життя та волю до того, щоб дійсно існувати. Якщо ви захочете пережити ці тривожні моменти та дізнатися про те, як поетеса прописала свої важкості в житті, то вам потрібно скачати вірш «Як дитиною, бувало…» Лесі Українки у нашій віртуальній бібліотеці безкоштовно, без реєстрації та sms (смс) у форматах: fb2 (фб2), txt (тхт), rtf (ртф), epub (єпаб).

“Як дитиною, бувало…” Лесі Українки.

Приємного читання!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
Як дитиною, бувало... Леся Українка Як дитиною, бувало, Упаду собі на лихо, То хоч в серце біль доходив, Я собі вставала тихо. "Що, болить?" – мене питали, Але я не признавалась – Я була малою горда, – Щоб не плакать, я сміялась. А тепер, коли для мене Жартом злим кінчиться драма І от-от зірватись має Гостра, злобна епіграма, – Безпощадній зброї сміху Я боюся піддаватись, І, забувши давню гордість, Плачу я, щоб не сміятись. 2.02.1897

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Як дитиною, бувало…», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Як дитиною, бувало…"