Естрела Асферіс - Несвідоме одруження, Естрела Асферіс
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Меланія ле Фотьєн
Почали ми вирішення своїх проблем з того, що зупинилися, опустившись на землю. Навкруги не було ніякого укриття, ні дерев, ні чагарників, тільки голий степ. Це, звісно, нервувало, але нам потрібно було визначити, куди нас занесло, а також шляхи відходу, щоб переграти своїх супротивників. Єдиним нашим орієнтиром були гори, що маячили на горизонті. Ще б годину польоту, і ми б були біля самого підніжжя, де, я впевнена, і була розташована та пастка, яку для нас підготували дроу. Тож я вчасно прокинулася і забила тривогу.
Ми хвилин п'ять вивчали карти, коли Ері сказала:
- Знаєш, гадаю, спочатку треба вирішити проблему з тим, як убезпечити нас від чергового ментального втручання.
- Ти пропонуєш убити змію? - з побоюванням озираючись на анаконду, запитала я. Мені все ще було не по собі від подорожі на цій громадині.
- Звісно, ні, - одразу ж без тіні сумніву відповіла Ері.
- Як щодо того, щоб залишити її або відправити куди-небудь, а самим попрямувати в інший бік? - так, знаю, озвучений мною варіант теж був не ідеальним, але придумати щось ще, крім магічних способів, було неможливо.
- Ні, цей варіант мені теж не подобається, - Ері відкинула і цю ідею, вдавшись до аргументів, - по-перше, я сильно до неї прив'язалася. По-друге, що якщо дроу знайдуть її і знову захоплять контроль?
- Тоді залишаються тільки магічні способи, - озвучила я свою думку, - ти в нас у магії фахівець. От і скажи, які є способи розв'язання цієї проблеми.
- Ну, якщо подумати, від метального втручання є кілька магічних способів захисту: амулет, артефакт або щит, - відповіла Ері.
- І який із них ми можемо використати? - запитала я.
- Жодного, - розчарувала мене Ері своєю відповіддю, - В мене є ментальний амулет, але для захисту він не підійде. Щит може поставити тільки ментал, знайти якого в незнайомому місті практично нереально. Хіба що використовуючи твої зв'язки.
Так, перспективи не дуже. Але з цим ментальним втручанням ми витратили стрімко зникаючі залишки того часу, що в нас були. Напевно дроу вже знають про нашу зупинку, і скоро будуть тут. Тож потрібно було змінювати напрямок розмови, що я і зробила:
- Тоді поки перейдемо до більш нагальної проблеми. Потрібно вибрати інший напрямок польоту, це наш пріоритет. А з ментальним втручанням пропоную розбиратися пізніше, у польоті.
- Добре, - погодилася Ері.
І ми повернулися до того заняття, на якому перервалися, а саме вивчення карт. Через кілька хвилин ми обидві, відірвавшись від карт, вирішили рухатися до найближчого густозаселеного міста. Туди ми можемо дістатися за три-чотири години польоту. Обговоривши план дій, ми почали його втілення. Ми піднялися на змію, і Ері активувала ті самі заклинання, що були активними ще півгодини тому. Але при цьому перебудувала систему щитів, щоб летіти вже новим курсом.
Ми летіли вже півгодини, від сили годину після коригування курсу, коли до мене дійшло те, що до цього так бентежило. Якась думка крутилася на задвірках свідомості після нашої розмови, але тільки зараз я усвідомила, що саме. Я одразу ж, не зволікаючи, озвучила цю думку:
- Ері, а як вони знаходять тебе? Звідки знають, у якому напрямку ми рухаємося?
Ері задумалася над моїми словами. Було видно, що раніше вона не переймалася цим питанням. Чому? Вона начебто досить тямуща, щоб вступити до Академії на розвідника. То чому в поточній ситуації вона вже вкотре тупить? Треба буде дізнатися і про це, але потім. Зараз важливіше з'ясувати, яким чином дроу відстежують наші переміщення.
Після напружених роздумів, Ері нарешті промовила:
- Якщо мислити логічно, то за запахом вони могли б відстежити нас тільки на землі. Але оскільки ми рухаємося повітрям, то протягом півгодини наш запах розвіється. Ще один варіант стеження - магічний. Якщо в супротивників є щось із наших речей, або частинка крові, волосся, то вони можуть використати їх для магічного пошуку. Але я цю опцію виключила. Ще коли я була в Еставрензі, активувала артефакт, що блокує будь-яку можливість такого виду пошуку.
- Має бути ще якийсь спосіб, про який ти можеш не пам'ятати або не знати. Якось же вони нас знаходять, - наполягала я.
- Ти маєш рацію. Вони не повинні були знати, де я. Але якщо вони були біля воріт Іфніріта, то якийсь спосіб мого відстеження в них є, - погодилася зі мною Ері.
- Вони могли поставити якусь мітку? - запитала я, пригадуючи, як деякі фермери ставлять на свою худобу клеймо або мітку, щоб відрізняти її від чужої.
- Точно. Заклинання мітки. Саме його я використала, щоб знайти Конду після того, як ми покинули місто, - пригадала Ері.
Я була так зла на Ері. Вона тільки зараз про це згадала?! Чому раніше не додумалася до такого варіанту?! Від того, чи можуть нас відстежити супротивники, залежить дуже багато чого, зокрема й наші життя.
- Вони могли використовувати це заклинання на змії так само, як і ти, - заявила я.
Після чого вирішила дізнатися те, про що не могла не запитати:
- Чому ти відразу, щойно відібрала її в них, не перевірила, чи не стоять на ній якісь відстежувальні мітки?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Несвідоме одруження, Естрела Асферіс», після закриття браузера.