Маріанна Кіяновська - ДО ЕР. Вибране

«Смирення хаос, почуттів гармидер…»   «Вивищую тебе, вивіщую, як вмію…»   «Мене не впізнаєш, як тих, що приходять уперше…»   «Зіграємо в партію долі, де чорне і біле…»   «Наглядати, збиваючи з квітів пилок…»   «Отже, звідки ітиму в прозорі поля неповернень?..»   «Я тобі прикипіла. Я мала б тобі відтекти…»   «Епопея граніту. Стрункі обеліски серцям…»   «Нащадок на щодень, на те вона й пітьма…»   «Ти мовби приходиш в алею, що ніби без меж…»   «Я надто жінка. Знаєш, я така…»   «Ця карафка — як доля, однак — недолито вина…»   «Пишу я грішно. Як мені втекти…»   «Шукаю дім. Ключа при нім печать…»   «На столі залишаю щоразу папір і папір…»   «Зламався світ об серце: не люби…»   «Я смертниця міста, в якому бракує тебе…»   «Сухі монастирі порожніх гнізд…»   «Ніхто не вічний, тож ніхто не з нами…»   «Прийшов, побачив, переміг, знесилів…»   «Яструбине вино, яструбине крило для Марії…»   «Заподію випите вино…»   «Зітни мене стеблом — і кинь на брук…»   «Історія вбивць — як остання межа неприбулих…»   «Не смертні ми. Кому потрібна смерть…»   «Брестиму за вітром в його володіння казкові…»   «Землисті звуки чорні і гіркі…»   «З мого дому виходимо двоє — не смерть і не я…»   «Ти не прийшов, і камінь не проріс…»   «Ти все ще здатний чути острови…»   «Люблю тебе. Це віра. Це спосіб жити…»   «Я ні про що не згадую. Я є…»   «О пане муки, що мене карає…»   «Торкають зір полотна забуття…»   «Так легко йти самому попри дощ…»   «Життя, як мито, сплачено до решти…»   «Над коренем води — несущого томи…»   «Благодатний серпню, благо дай!..»   «Світанок обпікає, усенощна…»   «Є чорна прірва — леза крутизна…»   «Тут відлунює страх, тут зимівлі тривають вічність…»   «Чи зміг би мене врятувати від доброї вісті…»   «Не той, хто Бог, а той, хто пересмішник…»   «Одягну сукню чорну, мов до страти…»   «Розкажеш мені наш чорнильний пісок…»   «Месія шукав посланців. Місце зустрічі втрачено…»   «Ти забудеш слова. Але ти не забудеш молитви…»   «Любити тебе — неначе іти по цвяхах…»   «Це всього лише світ. Полічити б його по двоє…»   «Традиція усмішок. Етика блудних сердець…»   «Нам важко так не вірити, а знати…»   «Жалобна пісня ангелів. Слова…»   «Піт ритуалів. Простір як розсадник…»   «Не маєш мови. Ніч тебе знесилить…»   «Запротореність ангела в світ — і минання зерна…»   «Я з ковчегу, де Ной заблукав…»   «Всього лиш квіти, і всього лиш з тих…»   «Чорний вік одноденки: прийняти, пройти…»