Олена Домова - Чужа секретарка, Олена Домова

Схоже, Марина Олександрівна не звикла керувати, адже це вона повинна була повідомити про "до". Катя не знала як в інших компаніях, а в Зегер-груп щедро оплачували та преміювали виправдану понаднормову роботу. Тому не обтяжена особистим життям білявка була тільки рада можливості.

- ...Того часу поки буду вам потрібна.

Дизайнерка опустила погляд та коротко видихнула. Погляд застрибав по документа перед нею, але потім вона рішуче відсунула все та взяла чистий аркуш.

- Розкажіть детально про продукт, який планується рекламувати.

Катерина нарешті сіла навпроти і почала розповідати. Поступово з питань та уточнень вони створили портрети продукту та клієнта.

У жвавій бесіді час збігав непомітно. І коли в приймальні Катя почула кроки, виникло відчуття дежавю. Здавалося, що от-от до кабінету ввійде пан Дмитро та, невдоволено мружачи очі, запропонує розходитися вже по домівках. Та коли двері відчинилися на порозі стояв зовсім не співробітник служби безпеки, а власник кабінету.

В першу мить погляд чоловіка натрапив на білявку, і очі полізли на лоба від здивування:

- Ти тут?... - потім він перевів погляд на наречену та виправився: - Чому ти досі тут?

- Гено, після того, як ти поїхав, я поговорила з Павлом Павловичем і... - почала розповідати шатенка, аж раптом схаменулася: - Пробач, я забула тебе попередити! Ти, напевне, чекав на мене вдома?

Пан Зегер швидко глянув на Катерину, яка робила вигляд, що щось уважно вивчає в своєму блокноті. 

Марина також глянула на дівчину та знову нервово прикусила губу. Звісно, вона зрозуміла, що чоловік не хоче обговорювати такі речі при сторонніх.

Пауза затягнулася. Катерина нарешті опанувала себе та знайшла сили підвести погляд на пана Зегера.

- Ми якраз прийшли до логічного кінця, - вона закрила свій записник та звернулася до Марини. - Гадаю, на сьогодні ми закінчили. 

Дизайнерка кивнула та подякувала дівчині за допомогу. Тоді секретарка директорки з продажу встала та попрощалася з обома. Коли дівчина проходила повз, Гена не зміг не затримати її питанням:

- Може вас підвезти?

Катя підняла на нього холодні блакитні очі, від чого нутрощі чоловіка наче перекинулися всередині.

- Не варто. Тут недалеко... мене проведуть, - нащось додала в кінці очевидну брехню. Проводжали її всього одного разу, та й сьогодні про це точно не йшлося. А йти до пана Мовчана аби насолити колишньому коханцю вона точно не стала б. Не через те, що працівник служби безпеки сьогодні може бути вихідний, а через те, що Зегеру на те буде байдуже.