Аліна Скінтей - Трон. Сяйво золота в темряві, Аліна Скінтей

— Мені знадобилась ціла вічність, щоб повернути тебе додому.

Король Астрід стояв на порозі кімнати, закляття багато років віддаляло його від доньки. Він дивився на її спляче обличчя з великою радістю, яка наповнювала його батьківське серце.

Едейн зробив крок в бік Сільсії, і залишки закляття відразу ж новою хвилею отрути рознеслося по його тілу. Він не зупинився. Кожен новий крок завдавав ще більшого болю, та радість від повернення доньки була сильнішою за біль.  

Він обережно сів на край ліжка, розглядаючи її обличчя. Сільсія була схожа на свою матір, але від цього, Едейн відчував тільки потішливість.

— Я так чекав на твоє повернення, — він протягнув руку до її, але взяти не зміг. Спочатку в тілі виникло тремтіння, а потім відчуття, ніби хтось перетворював його на каміння. Астрід перевів погляд на свої пальці, які починали вкриватися дрібними кам'яними лусками. — Твоя мама, дуже упереджено ставилась до мене і моїх намірів щодо тебе, — щойно він прийняв руку, як тремтіння зникло, а луски більше не поширювалися. — Вона вірила в те, що хотіла сама. Ніколи нікого не слухала й робила те, що їй хотілося. Я справді хотів трон й корону, але ніколи б не проміняв рідну плоть та кров на це. Мені хочеться, щоб ти мала справді опору, яка допоможе тобі правити. І я прийму твій вибір, кому б ти не віддала своє серце.

Астрід ледь всміхається, покидаючи колишню кімнату покійної королеви, яка зробила все можливе, щоб він сумнівався в тому, чи справді Сільсія його донька.

— Зрештою, якби я не вдосконалив заклинання темної хмари, могла б статися справді необоротна халепа. — Едейн відходить від кімнати, і його тіло відразу ж наповнюється магією,  яку стримувало заклинання Арміси. — Я покараю Морвеса, і це покарання буде гіршим за смерть. Він благатиме відправити його в царство Мунарін.

Примітки:

Tumšs mākonis — з лат. — темна хмара.

Saldais sapnis — з лат. — солодкий сон.