Сергій Олексійович - Настя , Сергій Олексійович

Дні минали. Минали дні. Насувалася справжня осінь. Жовтіли листя на каштанах. Ставало все холодніше та холодніше.

Ох, Настя, Настя. Ще думала. Ще кохала. Сумно їй було. Та й очі вже й не такі сині. Наче сірого там більше стало. Сумні такі закохані очі.

Настя кохала. Та с того дня вона його більш і не бачила. А якщо і десь помічала, то намагалася не перетинатися. Бо теж горда була. Бо навіщо нав'язуватися, як не кохає.

Не кохає. Яке слова погане. Я наче все вірно робила. Як Інна казала. А в неї ж ого якій досвід!

І що йому треба. Що їм всім треба? Інна ж казала, тільки того самого. Мов, покажи, що ти в вже в курсі. Що не маленька якась. Що досвідчена. От і показала.

Мабуть, відразу помітив, що не має ні якого в мене досвіду. Що я не така вже і доросла. Може не красива? Та ні. Всі кажуть, що гарна. Та фігура вогонь. Вогонь та не той.

Ах, Настя. Сині очі, біле волосся. Що ж ти себе гризеш. Не має тут нічого такого. Не вина ти, що все так склалося. Не кохає, та й все.

Йде собі якось зі школи. Сама, не поспішаючи.
Дивиться собі під ноги. І сльози по обличчю падають. Наче дощик пішов.
Сумний такий дощик, безрадісний.

- Ти чого? -  Питає її Ліна. - Ти чого не заходиш? І хлопці про тебе питали.

- Хлопці, про мене? Які такі хлопці? - Не може зрозуміти Настя. -  І той теж питав?
- 
- Якій той? А! Ось ти про кого. Ну так питав

- А що ти про себе вигадала? Він порядний хлопець. Йому гарні дівчата подобаються. Ти навіщо про себе наговорила? Я ж тебе знаю, чи не знаю?

- Коли це ти в нас почала пити, курити та з хлопцями гуляти?

- Настя, Настя, що ж ти наробила? Сама все і зруйнувала.

- А Інна каже...

- Та слухай ти більше ту Інну. Чому відразу усе, як є не сказала. Як же ти ще малеча. 
- 
Сміється з неї Ліна. Але так по добро. Не треба йому від тебе того, що ти там собі вигадала.

- Якщо хочеш приходь сьогодні ввечері. - 
Сказала Ліна та пішла по своїм справам.

Настя, Настя. Як це просто приходь? Після усього, що вона наговорила. Після того, як сама себе якоюсь шльондрою обізвала. Як в очі йому після цього дивитися?

Як сказати, що сама себе оббрехала? Ні не повірить. І слухати не буде.

Настя, Настя, що тепер роботи? Все пропало. Пізно вже.

Не зрозуміє. Не пробачить. І розмовляти не стане.
А може прийти. Може. Ні, не піду. Не піду..