Ліка Радош - Знову "ми", Ліка Радош
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Я завтра їду. - ще раз говорю їй, хоча про дату закінчення мого перебування в Івано-Франківську вона, звичайно, знала. - З обіду рушаємо. Далі все в руках твоєї подруги.
- Я все пам'ятаю, Плутар. Чи ти ще щось хочеш додати? - розуміє, що я не просто так почав цю тему.
- Все таки маю надію, що зміниш свою думку. Алін, ну які до біса стосунки на відстані? - не витримую я... всі плани бути гарним хлопчиком коту під хвіст.
- Самі звичайні. - спокійно відповідає, ніби і чекала від мене такої поведінки. - Не в середньовіччі живем, листи голубами передавати не треба. Усе є: аудіо, відео зв'язок. Поїзд, літак, автомобіль. Справимось.
- Але для чого так себе мордувати? - всерівно цієї логіки мені не зрозуміти.
Я кохаю її. Вона мене. То в чому справа?
- Багато сімей таке витримують. Чоловік їде на заробітки, а жінка в дома залишається. І справляються ж якось.
- В багатьох на те вибору іншого нема. А в нас не та ситуація...
- Я не готова усе кидати і мчати за тобою. Вибач, якщо тебе це ображає. Але, коли ти мене покинув, я ціле життя побудувала по новому, і ним я не готова, так легко, ризикувати. Я кохаю тебе. Вірна своїм словам. Пробачила та відпустила обіду. Проте, довіра до тебе і твоїх слів хитка. Тому і вагаюсь, і думаю, ти мав би зрозуміти чому.
Спокійно відповідає. Не можу сказати, що не розумію, що не має змісту в її словах. Та егоїст в мені кричить, що ми втрачаєм час, яким уже могли насолоджуватись вдвох. Та відправляю і його до компанії печерного чоловіка на відпочинок. І сумирно приймаю умови Аліни. Нехай будуть дзвінки, відео, поїзда та літаки. Переживемо якось.
- Нехай буде по твоєму. - погоджуюсь я.
Аліна широко посміхається. Помітно розслабляється. Мабуть, до цього моменту чикала на мою реакцію, і не припускала, що я також можу абсолютно адекватно поводитись.
- То ж... говориш, що завтра їдеш? А нам ще так багато треба встигнути. А ми тут їду розмащуєм по тарілках?
Ну що тут відповіси. Щасливий я чоловік. Яка розумна і кмітлива мені жінка зустрілась. Точніше попалась. Впала прямо в руки...
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. АнонімноУвага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Знову "ми", Ліка Радош», після закриття браузера.