Катерина Федоровська - Спокута на Сліпій горі, Катерина Федоровська
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Лагоді залишилося один раз прочитати заклинання. Вона пришвидшилася, скоромовкою белькотіла, щоб встигнути. І в ту мить, коли Микитась підбіг до неї, вибиваючи із рук відьомську книгу, вона майже завершила ритуал.
Він навідліг вдарив її в обличчя, але падаючи на сиру землю, відьма доказала тих декілька несказаних слів.
І відчула, як усе тіло сковують залізні невидимі лещата. Вона зовсім не могла рухатися.
– Клята потворо, обвела мене все ж таки круг пальця! – шипів Микитась, перевертаючи її. Вона побачила, як нахиляється над нею, як витрушує із пляшечки залишки магічного порошку, що знерухомив її. – Такою, дорогенька, ти мені більше подобаєшся. Геть як мертва.
Він навис над нею, довгі пасма чорного жорсткого волосся впали на її обличчя.
– Тепер, хитра відьмо, ти отримаєш те, на що заслужила, – злісно їй пригрозив.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Спокута на Сліпій горі, Катерина Федоровська», після закриття браузера.
