Вікторія Хорошилова - Всевидяча Нея, Вікторія Хорошилова

Глава 15.

Підійшла до дядька з чітким бажанням щоб і в нього був родовий дар. У нього обличчя витягнулося, коли я доторкнулася до його руки. А я помітила, як змінився колір очей і зіниці. А за кілька секунд знову став колишнім.

 — Не думав, що це можливо, — сказав дядько хрипло — особливо в такому дорослому віці.

Наг усміхнувшись сказав:

— Хтось забезпечує собі спокійне життя, ви ж старший у роду.

— Тільки за віком. Пробудження дару в мені не робить мене главою роду, — мабуть, не втримала обличчя. — Вибач, але ти все ж глава роду. Хоча за такий щедрий подарунок я вдячний. Але це тільки більше підтверджує, що ти глава.

— Чому батько не пробудив дар у..., — я запнулася, хотіла сказати брата, — у вас, наприклад.

— Не кожен на таке здатен, — знову дав підказку капітан. — Я чув про таке, але тільки на рівні чуток. Зараз, коли магічний світ дізнається про пробудження у всіх вас родового дару, їх цей випадок дуже зацікавить.

— Час додому, і це в не цьому світі.

— Приємно, що мій дім ти вважаєш своїм, — сказав, задоволено посміхаючись Маркус.

— Ніро, ти підеш зі мною? — боязко запитав Рой.

Дівчина тільки кивнула зніяковіло.

— Це не скасовує, що тобою зацікавляться.

— І було б добре, якби ти розповіла, чого вже сама навчилася, щоб ми розуміли, чого від себе очікувати.

— Додому хочу, відпочити.

— Якщо дехто нікуди не поспішає. Пропоную відпочити все ж у нас вдома. Нея це і твій дім теж.

— Це все дуже цікаво, і я потім стрясу подробиці з братів котиків, але решті час у свій світ. Нея, ти зможеш нас повернути?

— Спробую, але не обіцяю. Уже добряче втомилася.

— Не ризикуй, — сказав дядько суворо, — магічне виснаження може погано позначитися на дарі та твоєму самопочутті. Можеш нам просто пояснити.

— Що тут пояснювати, — сказала зніяковіло, — у мене все працює через хочу і уявити те, чого хочу. Щоб було простіше, візьміться за ручку дверей, Ігнат, це я тобі. І подумай куди вам трьом вийти. А тобі дядько просто побажати, щоб відкрився прохід.

— Куди-куди у відділок. І одному вусато-хвостатому теж узагалі-то потрібно на роботі з'явитися.

— Іди, — сказала Маркусу. — Я не затримаюся довго.

Ігнат відчинив двері, але за ними була та сама ділянка.

— Ще спроба, — сказав він моєму дядькові.

— Не розумію поки що. Я звик до плетінь.

Закрила рукою очі й похитала головою. Подивилася на нага, він зрозумів мене без слів. Зачинив двері і ще раз відчинив. На тому боці була дільниця і стояв шеф.

— Знайшлася пропажа. Привіт, усім кого не знаю.

Ігнат притримав двері. Обидва шефи познайомилися і поспілкувалися цілком непогано. Капітан Ікло навіть вийшов, подивився на ділянку в іншому світі та швидко повернувся до себе.

— Чуйка тебе Ігнат не підвела. У нас знову труп, криміналісти вже виїхали. Але по ходу знову чорти. Нея, ти там залишаєшся?

— Мені потрібно відпочити, цей прохід дожирає останні сили.

Маги швидко вийшли. Маркус мене поцілував і сказав братові:

— Приглянь за нею.

І сам швидко пішов і зачинив двері.

— Уже вечоріє. Загляну я до вас у гості, розкажіть, що за чорти.

— Мені простіше відпочити і відкрити вам прохід. І нехай замість мене розповідають і показують страхіття. Я хочу нормально поспати, а не згадувати місця злочинів.

— Навіщо тільки брат тебе туди бере? — запитав Рой.

— Бачу я світ по-іншому і їм це допомагає побачити деякі деталі, які або в лабораторії можна побачити, або вони швидко розвіюються. Ну що додому?

Удома нам швидко приготували вечерю. Я сама не помітила, як час пролетів. Поки чекали на їжу розповіла братам і дядькові що знаю про наш дар і що змогла сама опанувати. І загалом те, що раніше вже працювало і є для мене нормою.

— Мені складно весь час бути з цим видіннями, — сказав старший із хлопчаків. Усе таке дивне. Особливо те, що білий одяг узагалі зникає, і я бачу голе тіло.

— З часом перестаєш звертати на це увагу, майже. І на вас тільки сорочки білі. Мене забавляє мода на все біле в одязі, — Рой почервонів і накрив себе подушкою декоративною.

Родичі слідкували за його жестом і швидко зрозуміли, про що я.

— Оу, на стільки, — сказав дядько, — усе прозоро?

А брати почали посміюватися і будувати плани подивитися на дівчат.

— Не здумайте їм про це сказати, що бачите їх голими. Поб'ють як мінімум, — сказала хлопцям. — І Рой не червоній так, я вже звикла не дивитися нижче грудей. Особливо якщо мигцем помічають, що одяг білого кольору.

Дістала з кишені окуляри й одягла їх.

— Окуляри допомагають бачити білий колір, у плані бачити його наявність, і він стає залежно від кольору лінз іншого кольору і немає голих тіл.

Після вечері попросила показати мені кімнату й одразу лягла спати. Вночі було дивне відчуття. Немов я знову бачу або навіть відчуваю присутність брата. І його бажання забрати дар. Вранці вже можу відкривати прохід в інший світ, який став для мене рідним. Уранці насамперед пішла шукати рідних. Братів уже відправили на навчання. Ніру з тіткою і дядьком знайшла на першому поверсі. Там же був і капітан Ікло.

— Дядько, тітонька, Ніра, капітан, доброго ранку.

— Доброго ранку, люба, — сказала тітка.

Дядько з капітаном кивнули, Ніра посміхнулася.

— Джеймс зайшов на сніданок, — сказала тітка.

— Скажіть, а відомо хто вбив батьків?

— Знайшли тільки виконавця, на жаль.

— Мені просто брат снився. Напевно нервове. Він може забрати дар? Саме забрати.

— Але тоді носій дару загине, не важливо, чий це буде дар.

— Просто Нейтел якось же мене знайшов в іншому світі і звідкись дістав ті вибухонебезпечні штуки, через які я мало не загинула.

— А ось це цікаво, — сказав дядько. — Нейтел зник одразу після загибелі батька і мачухи.

— Дайте вгадаю, його не шукали.

— Від чого ж шукали, — сказав Джеймс. — Тебе теж шукали, тільки в цьому світі. Просто шукав не особисто Роберт. Але ніхто не міг припустити, що батько виштовхнув тебе в інший світ.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍