Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Міське фентезі » Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова 📚 - Українською

Вікторія Хорошилова - Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова

35
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Новий світ. Провидиця. Книга 2" автора Вікторія Хорошилова. Жанр книги: Міське фентезі.
Книга «Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова» була написана автором - Вікторія Хорошилова. Читати онлайн безкоштовно в повній версії. Бібліотека популярних книг "Knigoed.club"
Поділитися книгою "Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова" в соціальних мережах: 
Як магічні поєдинки і дуелі так готова, а як кулаками махати або зброю освоювати: «дитиночка куди тобі!». Найбільше бісить, що я не можу відкрито користуватися магією. А найбезпечнішим місцем виявилася фортеця на околиці країни поруч із нечистю і серед суворих вояків. Тут я опанувала зброю! Сусіди не дрімають і планують поневолити світ. Моє завдання, відстежувати їхній рух і вчасно попереджати «дорослих». Але доля іноді вносить свої корективи.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 157
Перейти на сторінку:
Глава 1.

Двадцять років потому.

В академію я їздила з братами, поки вони там навчалися. І якби в цьому світі можна було вивчитися заочно, то я б це зробила. А так, освоїла все, що стосується своєї магії, приблизно половину дисциплін бойового факультету. У чому магістри були категоричні, так це в тому, що вони заборонили мені вчитися битися фізично! Я довго на них за це ображалася, потім просто прийшлося прийняття їхніх заморочок. Для них я досі "дитина". Бісить, р-р-р-р!

Як магічні поєдинки і дуелі, то готова, а як кулаками махати чи зброю освоювати: "дитино, куди тобі!". А ще, що найбільше бісить, я не можу відкрито користуватися магією.

Магічний полог, завдяки моїм видінням, встановили просто в найкоротші терміни в кілька днів. Сусіди були, м'яко кажучи, шоковані, вони ж хотіли йти вбивати і випивати нашу магію і життя. А тут бар'єр, який вони не змогли пройти. Магів-маріонеток, яких вони запускали, активно відловлювали і вивчали, намагалися прибрати ментальні установки. На жаль, результати в цьому були не найкращі, 50/50, що такий маг виживе. І вони це вважають ще успіхом.

Януша, одразу після закінчення академії, забезпечили роботою і як провидця в тому числі. Брат тільки посміхається, коли я називаю його ментальний шпигун. Адже він, по суті, шпигує за сусідами сидячи в кабінеті і дивиться їхні плани в реальному часі. Але і тут є підводні камені. Не все він може побачити. Особливо, якщо інформація перебуває не у свідомості істоти. Чомусь брат не може побачити те, що міститься в документах. У мене виходить подивитися все, але мені не дозволяють. Кілька разів залучали на допомогу, потім довго відкачували.

Вердикт, я занадто маленька для такої роботи. І надто вразлива. Бо погано мені було, від тієї інформації, яку я сприймала, а не через виснаження. Тільки якщо сильно припече, ми з братом могли працювати в парі. Я посилювала його, знаходили документи, "відкривала" і брат вивчав, а я відсторонено дивилася.

— Ліє, час до школи! — покликала мама — Хм, ти вже зібралася. Молодець!

— Мамо, ти сьогодні поговориш із директором з приводу мого відвідування деяких занять. Мені казали, що якщо я здам річні на відмінно, то зможу не відвідувати майже всі предмети і обов'язковими залишаться тільки магічна теорія і практика. І ти муситимеш бути присутньою на контрольних.

— Сонечко, я пам'ятаю. Уже про все домовилася. У тебе сьогодні контрольні. З годинною перервою о дванадцятій.

— Я раніше впораюся з усіма завданнями! Було б що там вирішувати і писати!

Через дві години після початку контрольних мама не витримала і запитала:

— Люба, що тебе турбує. Ти занадто часто йорзаєш.

— Суща дрібниця, — пробурчала, не відриваючись від завдання з математики. — Я хочу в туалет. Але варто туди піти, знайдуть до чого причепитися. Типу, мені хтось у кабінці підказав тощо.

— Не вигадуйте! Із вами сходить завгосп, — сказав суворо куратор.

— Донечко, я піду з тобою.

— Не потрібно, матусю, ти краще посторожи мої відповіді.

З новим викладачем, який був у нас у школі останні три роки, ми відверто один одного недолюблювали. Він надмірно чіплявся до мене, а я відчувала в ньому щось неправильне. Але не могла поки що пояснити, що саме. З одного боку він просто надмірно суворий з учнями.

— Ідіть уже Рінвер, — суворо сказав містер Джонс.

— Хвилинку, допишу математику. Мені трохи залишилося!

Дописала останній приклад і поклала аркуші із завданнями в папку до готових відповідей з інших предметів.

— Так, мені залишився один предмет — історія світу.

— Відколи вона в початковій школі? — здивувалася мама.

— Тільки перший рік, — тихо відповів куратор. — І там мінімум запитань. Ваша донька вже на фінішній прямій.

— Ліє, відмий руки й обличчя, якщо йдеш у туалет. Сподіваюся, там є, чим чорнило змити. І видайте кошеняті щось без запаху.

Мамі в руки передали кілька ручок.

— Знущаєтеся?! Вони ж жуйкою пахнуть і ванільним морозивом. Ви хоч розумієте, що чорнило не їстівне, це я вам, як лікар кажу!

— Які школа закупила, такі й даю. Якщо у вас є інші, давайте їх, це не заборонено.

Мама витягла з мого рюкзачка пенал і віддала викладачеві. Той з легкою посмішкою подивився на колекцію кольорових ручок без ароматизаторів.

Завгосп за руку відвів мене в туалет, перевірив, що в ньому нікого немає, і пустив мене. Найдовше довелося відмивати губи від чорнила. Завгосп зітхнув і відвів до свого кабінету і там чимось дуже смердючим відтер з мене чорнило. Потім знову повів мити руки й обличчя з милом.

— Ручки ці ваші, справжнє зло! — сказав він куратору — Поки відтер їх з дитини. Вона ще й шипить. Я її розумію, засіб моторошно смердючий.

Від цього засобу в мене розболілася голова і почало нудити. Насилу подужала історію в такому стані. Дорослі, звісно, помітили, що мені погано. Здала завдання куратору. Він одразу почав перевіряти. А мама обійняла мене. Зарилася обличчям у її кофтинку. Рідний запах заспокоював і ставало легше. Мама гладила по спині й обіймала.

— Будете чекати?

— Так! — моя рішуча відповідь.

Викладач перевірив усе швидко, усі п'ять предметів за якихось півгодини.

— Чим плануєш займатися замість відвідування школи?

— Танці, малювання і ще мови. У мене вже весь час розписано! — мама на підтвердження тільки кивнула.

— Це добре. Вітаю, ти впоралася на відмінно. Чекаю по вівторках і п'ятницях на уроки з магії.

— Дякую, — пролепетала здивовано.

Мама посміхнулася, закинула мій пінал у рюкзачок. Їй віддали мої контрольні в папці. З оцінками та підписом викладача. Вийшовши з будівлі школи, вона запитала:

— Ну що, як відсвяткуємо?

— А тобі, хіба в лікарню не потрібно? — запитала здивовано.

І в неї одразу задзвонив телефон. Мама тільки головою похитала. Її викликали терміново в лікарню.

— Можна, я піду додому?

— Я завезу тебе на машині і поїду.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 157
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова"