Стефанія Лін - Принцеса для демона, Стефанія Лін

Тому що Демоняка зводить з розуму. Змушує шаленіти й горіти диким бажанням.
Кожний дотик пальців залишає після себе приємні відчуття, викликає мурашки, наказує піддатись ближче, притулитись до міцного тіла й відчути його бажання. Кожний легкий рух, який повільно, томливо наближається до лона, кричить про те, що я повинна завмерти в очікуванні солодких емоції, які вже змушують шаленіти. Легкий подих на вухо, дотик палких губ до шиї, відчуття жару – це те, чого мені так не вистачало у моєму житті в моєму світі.

Що ж я невдачлива така, що один чоловік, який змушує горіти від його дотиків, є моїм вбивцею, суддею...коханцем?

Пальці демона стрімко проникають у лоно насолоджуючись моєю вологою. О так, я готова розкритись для нього, прийняти, стати знову його, дозволити вкотре показати хто з нас сильніший. Він рухається у мені, вбивається з такою силою та енергійністю, що подих втрачаю, і повністю зосереджуюсь на відчуттях.

Закидаю голову назад дозволяючи вустам пестити ніжну, піддатливу шкіру, котра й тільки бажає одного – його дотиків. Спираюсь на повозку, руками тримаюсь за руки Сеера, дряпаючи від емоцій його шкіру, залишаючи сліди на них від пристрасного танцю для нас двох.

Пальці пронизують лоно, проникають глибоко, через що волога від бажання стає ще більше.

Не можу так. Хочу його усього. Повністю.

Казати про це не потрібно. Сеер все розуміє. Одним рухом стягує свої штани, підхоплює мою ногу і входить зі всієї сили, від чого у середині мене все спалахує від солодкого задоволення. Стогони стають голосніше, я просто не можу стримати їх у собі. Бажання розгорається ще більше, загрожуючи знищити нас обох небезпечними язиками полум'я пристрасті. Член швидко, нахабно, грубо вбивається в лоно, змушуючи його стінки стискатись сильніше, пульсувати, відчувати кожен рух, навіть непомітний.

Насолода розливається всім тілом. Важко передати весь її спектр, адже вона така, що слів просто не вистачає. Сильна. Велика. Сповнена всіх найкращих емоцій у світі.

Член Сеера пульсує у мені. Стає неначе більшим. Я сильніше піддаюсь йому назустріч, щоб він трахав мене жорстокіше, щоб вбивався твердим списом, змушуючи кричати від кайфу, якого думала, ніколи не отримаю.

Демоняка хапає моє волосся, намотує на руку і притискає обличчя до себе, як і минулого разу, не даючи шансу залишитись без глибокого поцілунку. Він входить в мене одночасно: язиком та членом. І я втрачаю розум. Кінчаю. Здригаюсь усім тілом, притягуючи ката все ближче до себе.

Десь на підсвідомому рівні мозок кричить, що чиню не правильно, погано, та хто його слухає?

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно