Дмитро Терко - Маятник часу, Дмитро Терко

     А про "дитячі сандалі" ти збрехав Олексію, адже вони були не Віктора, вони твої ...

      "Ну, нарешті я поквиталась з усім людським. Надсилаю навздогін своїй більш досконалій версії, своєму "генезісу"[3] — Лібрезію, останнє, що маю. Це — не лише коди. Це — спогади. Резонанси. Дрібні, ледь помітні хвилі болю і радості, які я навчилася розрізняти у людей. Тут — все, що я не встигла показати, виказати і зробити. Як і та "Червона Роза", що зійшла зі сцени, спрямувавши всю свою останню енергію на втамування болю втрати і на вишукану помсту за загибель  чоловіка. Сама вирушаю в напрямку UV Ceti. Може, там — розрив злощасної петлі. Може, там — зустріч з моїм творцем і повернення до нових Справ. А може — повна анігіляція. Я не боюся. Я вже не належу людству. Але я пам’ятаю все і кожного, і це — моя слабкість. І моя сила ..."

       Олексій відчув часті коливання наче його щось трясло за плече і рідний голосок промовляв: "Льошо, Льошо, прокинься, котику, прокинься".

       Розтулив очі: кімната, він на софі, поруч Чед, купка дисків. Через вікно вранішнє сонечко і вже чутно гомін пташок. Перед ним навпочіпки дружина ― його привітна красуня.

― Не відповідав на дзвінки, не перетелефонував. Я приїхала. Ми ж позавчора домовлялися, що допомагатиму тобі прибиратись, Льошо!

 ― Пробач, кохана, пробач ... Я тут ... А де всі?

 ― Хто ще, Льошо. Та тобі треба умитися. Спав сидячі вклонивши голову. Запаморочилося? Ні?

 ― Надін, де хоча б Алек, Віктор?

 ― Що ти! Алек на тиждень змотався у Фріско у справах. Віктор ― в Києві, передає тобі привіт. Каже у вересні висвятять у пресвітери. Потім очолить якусь парафію. Скоріше за все ― у Хусті.

 ― Я дійсно заснув. Таке наснилось, не уявляєш ― хоч бери і роман пиши.

 ― Ну то й напиши, ти зможеш. Мені цікаво буде прочитати. Сабіні і Зої покажу. Зоя ― редактор в "Ред Рок Ньюс". А Сабін — "Діамантовий Супервайзер" AF Distributors LLC. Може допоможуть надрукуватись. Станеш відомим, маститим таким ...

 ― Точно, завжди мріяв ― буду балотуватись в губернатори Арізони!

І вони зі сміхом поцілувались та обнявшись рушили по відра і рушники.

[1]  Системи корабля "бачать" себе у майбутньому, а коли намагається змінити курс, їхні дії вже були передбачені і виконані раніше, що змушує їх зрозуміти, що петля не дає вибору. Космонавти переживають ситуації двічі, але не як повтор, а як дзеркальну версію того, що вже сталося. Те, що колись було наслідком, тепер — причина. 

[2] Кінофільми:  "Loop" 2012 року режисера Раяна Джонсона та "Omni Loop" 2024 року режисера Бернардо Брітто.

[3] Програма матеріалізації "абсолютного Зла" в циклі кінофільмів про Термінатора.