Солен Ніра - В обмін на кохання, Солен Ніра
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Це… преса? — ковтнула Белла.
— Це кінець, — відповіла я, стягуючи фартух. — Ховайте дітей, ховайте бабусю, ховайте… мене!
— Спокійно, — сказала леді Естель, встаючи. — У мене був гірший пресинг у 92-му, коли хтось пустив чутки, що я ношу штучні перли.
— І що? — спитала я.
— Це були справжній перли! Але мене тоді теж ледве не вигнали з леді-клубу.
Ми вибігли надвір. Преса вже почала знімати, як працівники садять квіти, а один із журналістів шепотів щось на камеру:
— …а за чутками, справжня наречена вже покинула маєток…
— Вона ще не покинула! — закричала я, потім зрозуміла, що це виглядає підозріло. — Тобто… Вона — це я! І я не йду!
— Ще гірше, — прошепотіла Белла поруч.
І тут — як в апогеї ідеального безумства — повернулась Софі. На неї вітер натягнув фату зі стільця, вона йшла мов королева, що втратила трон, але не гордість.
Чортова Софі! Доки батько Селести намагається залагодити проблеми з пресою, пояснюючи все нервовими зривами його дочки, ця дівка сміє казати... неправду? По факту, вона каже правду. Я - не та, за кого себе видаю. Але все повинно було бути інакше! Ми вже зізнались у всьому і не маємо наміру обманювати!
— Я все одно піду на це весілля, — заявила вона, — навіть якщо як гостя. Або як весільний торт. Мене не так легко прибрати!
— Як торт — ще можна, — прошепотіла Белла. — Якщо без горіхів.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «В обмін на кохання, Солен Ніра», після закриття браузера.
