Ксенія Євчук - Зламана коханням, Ксенія Євчук

Задираю її футболку, і вона піднімає руки, дозволяючи зняти і відкинути річ у кінець кімнати.

— Ще одне. — надто тихо промовляє.

— Слухаю, — я цілую її злегка солону від поту шию.

— Обіцяй, що не зрадиш мені з іншими жінками. Мені не подобається бачити їх біля тебе.

— Я поклявся ще, коли натягував обручку тобі на палець. Я не зраджу тобі, доки ти вірна мені.

— Поклянись зараз.

Я піднімаю її і стягую шорти по її стегнах, оголюючи їх.

Така гладка, світла шкіра з одним слідом від моїх зубів, який я залишив на ній минулої ночі.

Мені шкода, що я не вмію стримувати себе в моменти, коли вона розпалює мій вогонь.

І здається, що вона не заперечує, що ще гірше.

— Клянусь не зраджувати тобі. Я не хочу, щоб ти ставала вбивцею. Достатньо, що я такий.

Вона посміхається і забирає всю ініціативу на себе.

Цілує мене в губи, тягнучи за волосся.

Жорстокість, яка мені в ній подобається.

Вона царапає нігтями мою шкіру і стогне мені в рот, ніби це я роблю все з нею.

Афіна сідає на мене зверху і я дозволяю собі лягти на спину і опустити руки, стиснуті в кулаках.

Вона цілує так, ніби це єдине, на що ми здатні.

Насолоджуємося кожним моментом, кожною секундою.

— Тільки спробуй не кінчити в мене.

Її жорстокий голос — рідкісне явище, і я розплющую очі, дивлячись в її прекрасні.

— Що ти маєш на увазі?

— Не смій витягувати його. Я народжу тобі дітей, Лансе.

Я перевертаю її, опиняючись зверху.

Вона безжалісно стискає мої плечі, притискаючи мене за допомогою своїх ніг, що з’єднані за моєю спиною.

— Ти маєш вибір, я не хочу, щоб у двадцять років ти ходила з животом і шкодувала, що обрала цей шлях.

— Тобі потрібен син, я тобі його дам. Я не шкодуватиму, любий.

Маленька сльоза з’являється в її очах, і вона знову робить цей погляд, від якого я не можу стримуватись.

— Це те, про що ти думала на весіллі?

— Це не має значення. Чому ти цього не хочеш?

Я дуже хочу.

Якби я думав тільки про себе, я б давно вже запліднив її, щоб вона не мала й найменшої думки піти.

— Ти повинна хотіти цього не менше за мене.

— Зроби це заради мене.

— Не проси цього з таким обличчям.

Я ще твердіший, ніж тоді в машині після сценки, де вона була моєю ревнивою дружиною.

— Зроби це, — ще раз повторює. Тепер її слова схожі на наказ.

І хто я такий, щоб не дати їй цього.

Я витягую свій член з боксерок і пальцями розсовую її для себе.

Сльоза засихає, так і не покотившись її обличчям.

Афіна корчиться і стогне, як це відбувається завжди.

Це стане моїм улюбленим заняттям, якщо ми не почнемо себе контролювати.

Я закушую її сосок, і вона б'є мене по спині, щоб я припинив.

Я не зупиняюсь. Засмоктую його і граюся з іншим.

Афіна болісно стискає мене в собі, і з мене виривається горловий стогін, який передається їй.

Пів години в будинку і вже перший секс тут.

Після цього вона напише про це своїм дівчатам і похвалиться, що я знову навчатиму її боротьбі.

Звідки я знаю?

Я чисто задля цікавості заглянув у її галерею, коли вона залишила телефон на моїй частині ліжка.

Тоді в групі під назвою "Медовий місяць" прийшло повідомлення і я стер його з головного екрана, ніби навіть не бачив.

Афіна пообіцяла звітувати їм кожного вечора.

Пізніше я заставлю її забути про телефон і зосередитися тільки на мені.

Вона кінчає першою, стискаючись.

Ще декілька поштовхів, і я спускаюсь в неї.

Вперше я кінчаю в ній, заливаючи її своєю спермою.

Ісусе, це приємно.

— Ти зробив це... — вона важко дихає, цілує мене.

Я ледь тримаюсь, щоб не продовжити і не зламати її ще на початку місяця.

Виходжу з неї і повільно перекочуюсь на ліжку, щоб дістатись ванної і взяти звідти серветки.

— Я сама, — вона тягнеться, щоб забрати їх у мене.

— Від сьогодні ти більше нічого не робитимеш сама.

І на цьому вона здається, дозволяючи мені витерти її дочиста.