Марті - Тарзан, Марті

Сцена 5: Експедиція Генрі

**Місце**: Порт у колоніальному місті, потім корабель і берег джунглів.  
**Час**: 19 століття, ранок після смерті Едварда.  

--- 

**[Порт — Ранок]**  
Сонце ледь піднімається над горизонтом, туман стелиться над водою. Порт гудить: вантажники тягнуть ящики, коні фиркають. Генрі (~30 років, у темному пальто, із холодним поглядом) стоїть біля невеликого корабля, спостерігаючи за командою головорізів — п’ятьох чоловіків із грубими обличчями й зброєю.  

**ГЕНРІ** *(голос різкий)*  
Швидше! Ми не на прогулянці.  

Один із головорізів, Блейк (великий, із шрамом на щоці), кидає ящик на землю і фиркає.  

**БЛЕЙК**  
За ці гроші я б усе кинув. Що там такого в тих джунглях?  

**ГЕНРІ** *(холодно, підходячи ближче)*  
Спадок. І доказ, що я кращий за всіх вас. Не питай дурниць, роби.  

Блейк відводить погляд, бурмочучи щось собі під ніс. З-за воза виходить Джейн (~25 років, у практичному, але елегантному одязі, із впевненою поставою). Вона тримає карту і шкіряну сумку.  
**ДЖЕЙН** *(усміхаючись, але твердо)*  
Генрі, якщо твої люди так працюють, ми потонемо ще до джунглів.  

Генрі обертається, його погляд оцінює її.  

**ГЕНРІ**  
Ти тут не для жартів, Джейн. Чому ти взагалі зі мною?  

**ДЖЕЙН** *(піднімаючи карту)*  
Чутки про "людину джунглів". Я не вірю в казки, але хочу побачити сама. Ти шукаєш спадок, я — пригоди.  

Генрі хмикає, але не сперечається. Камера показує її очі — цікавість змішується з рішучістю.  

**[Корабель — День]**  
Корабель пливе вздовж берега. Генрі стоїть на палубі, дивлячись на джунглі, що наближаються. Джейн поруч, розгортає карту.  

**ДЖЕЙН**  
Тут кажуть, що бачили його — за п’ять миль від старого табору. Якщо він живий, то десь там.  

**ГЕНРІ** *(без емоцій)*  
Якщо він живий, я його знайду. Живого чи мертвого — мені байдуже.  

Головорізи позаду перевіряють зброю: мушкети, ножі. Один із них, худий Томас, нервово сміється.  

**ТОМАС**  
А якщо це не людина? Якщо це... привид чи звір?  

**БЛЕЙК** *(гарчить)*  
Тоді пристрелимо звіра. Або привида. Закрий рота.  

Джейн кидає на них погляд, але мовчить, її пальці стискають карту.  

**[Берег джунглів — День]**  
Команда висаджується на берег. Джунглі темні, гілки тріщать від вітру. Генрі йде попереду, тримаючи ніж у руці. Джейн ступає обережно, але її очі горять цікавістю.  

**ДЖЕЙН** *(тихо, до себе)*  
Що б ти не був... Я дізнаюсь.  

Головорізи позаду бурчать, один із них наступає на гілку — гучний тріск. Камера різко повертається в джунглі: щось рухається в тіні, але зникає. Генрі зупиняється, його погляд гострий.  

**ГЕНРІ** *(командує)*  
Розставте пастки. Якщо він тут, ми його дістанемо.  

Команда розходиться, натягуючи сітки й кладучи приманки. Камера піднімається: джунглі величезні, темні, живі.  

**[Затемнення]**  
Тільки звук шелесту листя й далекого вовчого виття.  

--- 

### 

Примітки: 

- **Атмосфера**: Напружена, із відчуттям загрози. Джунглі — не просто фон, а персонаж, що дихає. 

- **Діалоги**: Генрі — холодний і владний, Джейн — цікава й розумна, головорізи — грубі й недалекі. 

- **Контраст**: Генрі шукає спадок і контроль, Джейн — знання й пригоди, що вже натякає на їхні різні долі.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍