Джулія Ромуш - Пастка для Бродського, Джулія Ромуш

Розділ 36

********************************************************

Напевно, єдиний мій раз, коли я виявляла ініціативу до чоловіка, був мій найперший раз.  Коли я вже нарешті хотіла позбутися незайманості, а мій партнер, злякавшись, не хотів нічого починати, але моє бажання переважило все. 

  

І ось мій другий раз. Я вже хвилин п'ять стою біля дверей Вадима і все ніяк не можу зважитися.  Два рази заносила руку до дверей, щоб постукати та два рази вже майже поверталася до своєї кімнати.

  

  - Ти там молишся перед дверима, чи що?  - Чую я глузливий голос, і він йде з боку від мене, але ніяк не з кімнати. Щоб тебе! Повільно розвертаюся і бачу задоволену фізіономію Вадима, видихаю. 

  

- Ні, хотіла до тебе зайти.  - Ніяково кажу я. 

  

  - Ну я вже хвилин п'ять спостерігаю те, як ти не можеш зважитися.  Ти мені здавалася сміливою дівчинкою, Лисенятко.- Він це говорить і, відкриваючи двері в кімнату, запрошує мене жестом пройти всередину.

  

Я хапаюся за краї сорочки та повільно проходжу, його кімната набагато більше моєї.  Тут стоїть величезне ліжко, навпроти плазма на всю стіну, велика шафа купе, величезне вікно, шест в кутку ... Обертаюся до нього і запитально дивлюся.

  

  - Я люблю екзотику.  - Каже він мені та підморгує.  Чорт, вся моя впевненість кудись поділася. 

  

Вадим сідає на ліжко і дивиться уважно на мене, оцінюючи мене поглядом.  Я стою в його сорочці, але під сорочкою я повністю гола. 

  

  - Тобі личить.  - Каже він і я бачу, як темніють його очі. 

  

  - Жінка завжди красива в сорочці коханого чоловіка.  - Коли я промовляю другу частину речення, його брови здивовано злітають.  Але він все так само сидить і чекає, що буде далі. 

  

Моє хвилювання потихеньку покидає мене, я розправляю плечі та дивлюся з викликом йому в очі. 

  

  - Ти усвідомлюєш те, що ти переступаєш межу, після якої вже нічого не виправиш?  - Тихо питає він.  - У тебе є останній шанс вийти з цієї кімнати, і ми зупинимося на цьому.  - Я бачу, що він серйозний, дуже серйозний. Невже він і справді думає, що я піду? 

  

  - Я не піду.  - Впевнено кажу я. 

  

  Я підходжу до нього ближче і питаю:

  

  - Я тобі подобаюся, Вадим?  - Його брови підлітають вгору. 

  

  - Звичайно подобаєшся!

  

  - А як я тобі подобаюся, Вадим?  - Він починає глибоко дихати. 

  

  - Ти мені так подобаєшся, що мій стояк не проходить з першого дня нашої зустрічі! 

  

  Я ставлю одну ногу збоку від нього на ліжко, і він хоче до неї доторкнутися 

  

  - Хіба я говорила, що мене можна чіпати???  - Строго питаю я. 

  

Він опускає руки та очима повними похоті дивиться на мене. Ставлю другу ногу по іншу сторону від нього і вже стою над ним. Якщо я зараз буду трохи ближче, то він зможе побачити, що я без трусиків.- Мені йде ця сорочка?  - Я дивлюся йому в очі та бачу, як він мене хоче. 

  

  - Ти в ній шикарна! - Він нервово ковтає слину. 

  

- Ти впевнений? Можливо так краще?  - Я повільно починаю розстібати ґудзики, і він бачить, що я гола під сорочкою.

  

  - Блять, Олеся ..., - хрипить він. 

  

  - Тобі подобається, коли я роблю так?  - І я проводжу руками по грудях, зупиняюся на сосках і кручу їх пальцями, я закриваю очі й видаю стогін.

  

  - Вони шикарні! - Чую, як він гарчить.Так, малюк, я хочу змусити тебе кінчити тільки від одного погляду на мене.

  

  - А так?  - Одну руку я залишаю на грудях, а другу я опускаю між ніг і починаю пестити свій клітор... Я вже стогну так, що Вадим ледве стримується. 

  

  - Так, так, Олеся. 

  

Я опускаюся і сідаю до нього на коліна так, що впираються об його стояк, і грудьми навпроти його рота.

  

  - Ти хочеш мене попестити? 

  

  І він відразу ж засмоктує сосок собі в рот, і я починаю стогнати... Труся об його член через штани, він так збуджений, мене це заводить.

  

  - Ти хочеш трахнути мене, Вадим?  - Питаю я і дивлюся йому в очі 

  

  - Та я порву тебе, Лисенятко! - Хрипить він мені в рот і, різко схопивши мене, кидає поруч на ліжко. 

*******************************************************************

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно