Ліка Радош - Тільки ми, Ліка Радош

Ну що за людина?! Пре як баран. Бачу ціль – не бачу перешкод. Я ще сама не вклала в голові цю інформацію, а він хоче батькам це казати.

- Ні. Сьогодні ми нічого говорити не будемо. І я сама їм усе поясню. – і перш ніж він знову почне підганяти коней. – Закрию сесію. І вже тоді буду баламутити собі і батькам голову. А ти спокійно обживайся. Добре?

- Нехай буде по твоєму. – погодився. Та свого незадоволення не зміг приховати.

Не здивуюся, якщо він уже собі надумав, що я сьогодні ж переїду сюди.

- Тоді давай сходимо в магазин. Купимо якихось солодощів і шампусика та відсвяткуємо здачу твого екзамену і наше рішення жити разом. – вирішує закрити попередню розмову Стас.

- Пішли вже! Підлиза! – посміхаюся. Та тягну хлопця за руку.

Певне, ночувати ми будемо в цій квартирі уже сьогодні.

 

 

Яка я сьогодні молодець. усе... завтра епілог

Дякую, що були зі мною на сторінках цієї історії і разом з моїми героями.

Сподіваюся, від прочитання цієї книги ви получили задоволення))) якщо так, то можете порадувати автора зірочками ;)

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно