Айрін Сторі Irene Story - Лялька, Айрін Сторі Irene Story
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- До чого тут твій батько, Елено?
- Не знаю, Альдо, не знаю…
Вона зібрала всі листки, які не були прикріплені до інших.
- Тут ще декілька. Наче хтось намагався впевнитись. Окрім даних батька, тут усюди вказана Олівія.
- Ти думаєш в них були якісь стосунки? З твоїм батьком?
- Альдо, думай більш конкретно. Твій батько сказав, що Олівія не була його кровною дочкою. А тут повно доказів того, що мій батько на 99,9% був кровним родичем Олівії.
- Ви з нею були сестрами?!
- Я думаю саме цим збирались шантажувати прокурора Севільї «Червоні буйволи». Вони якось про це дізнались. Уяви собі: позашлюбна дочка, про яку він певне не знав, і через це не міг визнати. А може й не хотів.
- Чому ж тоді Олівія вирішила це приховати? І як взагалі вони про це дізнались?
- Не знаю. На жаль, ні мого батька, ні моєї сестри, немає серед живих, щоб щось спитати. Але мені тепер зрозуміло, чому батько так швидко вирішив поїхати з Севільї. Напевно, не хотів ще більше перетинатись з «Червоними буйволами». Вони перейшли до прямих погроз, напавши на мене.
- На той момент Олівія була вже мертва.
- Тому вони вирішили все ж таки дібратись до когось з його дітей. Звучить звісно, абсурдно. Не зрозуміло, для чого їм взагалі це було?
- Я, здається, дещо знайшов. Дивись.
Серед скріплених документів Альдо зацікавив один, який мав назву «Шлях». Його він і передав Олівії.
- «Шлях»? І що це означає?
- Прочитай. Зазначено, що колишній прокурор Севільї, твій батько, був акціонером однієї компанії, яка мала назву «Шлях». Вказано, що ця компанія займалась автоперевезенням всього, буквально всього. Я думаю, що завдяки впливу твого батька, вони легко долали будь-які пункти перевірки.
- Треба буде більше дізнатись про цю компанію. Я бачу, що тут вказані ще й інші імена. І вони, на диво, схожі на ті зашифровані ініціали, які були вказані в тому файлі, який мені раніше надіслали щодо «Червоних буйволів».
- Я думаю, вони всі були спільниками.
- І як до цієї групи потрапила Олівія, Альдо?
- Не знаю, але можу здогадатись.
- Перегони?
- Точно. Дівчина, яка могла так само швидко і без зайвих підозр перевозити будь-який «товар».
- Але як вона дізналась про родинний зв’язок?
- Не знаю. Можливо, це було випадково, можливо – ні.
- Я не розумію.
- Що?
- Хтось декілька років в період мого пізнього дитинства надсилав мені тих дивних ляльок. А потім, ти сам бачив, використав їх як зразок для своїх вбивств.
- Ти про цих ляльок?
Альдо розклав десять файлів, в яких був детальний опис зроблених маріонеток. Кожна, яку Елена колись отримувала анонімно.
- Звідки це тут?
- Олівія напевно хотіла або познайомитись так з тобою, або ж нагадати твоєму батькові, що ти не єдина в нього дитина.
- Скоріш за все – друге. Без образ. Але не схожі ці ляльки на прояв щирої любові чи зацікавленості. Кожна з них була потворною і могла виглядати, як погроза та нагадування.
- З огляду на все це, хтось дізнався про кровний зв’язок, і тепер хоче зіграти на цьому.
- Але мій батько уклав тоді якусь угоди з «Буйволами», коли ми поїхали.
- Нам потрібно з’ясувати, хто був членами цього угрупування. Тоді, можливо, ми дізнаємось, хто вбив Олівію.
- І чому вирішив нагадати про це зараз.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лялька, Айрін Сторі Irene Story», після закриття браузера.