Айрін Сторі Irene Story - Лялька, Айрін Сторі Irene Story

Молодий прокурор Мадриду, столиці Іспанії, долучена до проведення розслідування серії дивних та жахливих вбивств - всі жертви жінки, підвішені у вигляді маріонеток з відкритими розрізаними вустами. Це збіг чи випадок, що саме таких ляльок в дитинстві отримувала як подарунок на кожне свято сама пані прокурор? Чи хтось навмисно веде з нею діалог?

Розділ 1

Один з етапів роботи з лялькою складається з ознайомлення з її анатомією та погляду на неї збоку. Виявлення особливостей пластичної виразності потребує певного часу, однак із набуттям досвіду в актора, перший етап ознайомлення скорочується до мінімуму й у певний момент може навіть зникнути зовсім. Необхідно лише взяти до рук ляльку будь-якої конструкції-анатомії, як він уже «зливається» з нею, відчуваючи найменші нюанси її внутрішніх рухово- енергетичних «імпульсів».

Але подібний досвід набувається роками, тому для лялькаря-новачка цей етап відіграє істотну роль і є відносно тривалим.

***

- Тут купа журналістів. Чому їх не відвели від місця злочину? Вони зараз знищать всі докази.

- Зараз поліція перекриє проїзд. Всередину їх все рівно ніхто не пустить. А там…

- Жах?

- Жах. Я давно працюю слідчим, але… Мені зле стало. Я так це все сприймав, коли був ще стажером, але думав, набутий досвід… має значення.

- Мені передали, що це не перший випадок.

- Так. Звісно, за інших обставин ми б не викликали слідчого зі столиці.

- Я не зовсім слідчий. Я прокурор.

- Сеньйора Рівера, я знаю. Але прокурор має право проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування. Ви з Мадриду, а ми зараз – в Севільї.

- Я знаю закони, сеньйоре Діас. Я не про це казала і не про це хотіла спитати. Де ваш місцевий слідчий?

- Він вже в середині. Зараз Вам його представлять.

- Просто я не розумію, навіщо мене сюди викликали?

- Ми думаємо, що це серія вбивств. І не просто вбивств, а дуже жорстоко вигадливих вбивств. Як на мене, ані людина, ані звір на таке не здатні.

- І хто ж тоді здатен?

- Сам Диявол.

Вони зайшли в середину будівлі. Це був старий театр. Було видно, що його давно не реставрували. Здавалось, що споруді двісті років, не менше.

В партері та ложах на стільцях були накинуті чохли – вистави в цей день не планувалось.

- Хто знайшов тіло?

- Прибиральниця. Приблизно шостої ранку. Це згідно графіку.

- Трупа  буде сьогодні тут?

- Так. В них планувалась репетиція. Незабаром мала б відбутись прем’єра. Тепер вже не відомо. А, ось і слідчий. Сеньйоро Рівера, познайомтесь. Це Федеріко Кортес, як Ви сказали, наш місцевий слідчий. Федеріко, це сеньйора Рівера.

- Елено..?

- Вітаю, Федеріко.

- Ви знайомі?! Я не знав цього.

- Так, ми з Еленою вчились разом в школі.

- Сеньйоро Рівера, Ви з Севільї?

- Дуже багато інформації, не дотичної до справи. Будь ласка, розкажіть, що саме тут сталось.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍