Джулія Ромуш - Пастка для Бродського, Джулія Ромуш

Розділ 32

Я мовчки сиджу в машині. Льоша та Алінка везуть мене додому, подруга кожні дві хвилини обертається і дивиться на мій стан. І тут вона не витримує:  

  

- Олеся, ну вистачить, навіщо ти  себе так мучиш? Він же тобі все пояснив.  

  

Сльози стоять перед очима. 

  

- Ти бачила, як вони виходили? Так начебто нічого не трапилося, прямо як сімейна пара... Він відкрив їй двері й посадив у свою машину! - Я вже починаю переходити на підвищений тон. І мені плювати, що за кермом його друг, нехай передає все слово в слово. А що, є що втрачати???  

  

- І що? Це ж ще нічого не значить, — Лялька говорить це не впевненим голосом.  

  

- Так? - Я посміхаюся злою посмішкою. - А якби на моєму місці була ти, і він, — я показую пальцем на водійське сидіння, — таке зробив би? Як би ти відреагувала???  

  

Я бачу збентеження на обличчі подруги.Чорт, але вона ж не винна.  

  

- Пробач, Лялька, пробач, я не думаю, що кажу... я на емоціях.  

  

- Я, звичайно, прошу вибачення ...- Льоха, який всю дорого сидів мовчки, зараз звертається до мене. - Але може вистачить себе жаліти та побиватися горем? Вадос сказав тобі все як є! Він не бреше, за це я його поважаю! Говорить, як є. ВІН вирішив з нею розлучитися ще до того як зустрів тебе. Просто чекав на її повернення. В тебе емоції, ти дуже молода і не вмієш тримати себе в руках. По суті, сама спровокувала цю ситуацію. На що ти розраховувала, коли йшла крутити задом перед іншим мужиком на очах у Вадима? - Його голос як сталь.  

  - А про що він думав, коли кликав мене туди, де вона буде? - Ображено огризаюся я. Льоха має рацію, але від цього ще прикріше.  

  - Бачиш, ти хотіла пограти, а про те, до чого це призведе, ти навіть не подумала. - Він ледве посміхається. - Ви баби завжди включаєте мізки в останню чергу. Так, він вчинив не красиво, але він не мацав її в тебе на очах, а ти влаштувала показовий виступ. Ти ж хотіла вивести його на емоції. І, по суті, отримала те, що хотіла. - Ми зупиняємося на світлофорі, і він обертається до мене. - І як, отримала кайф від того, що добилася бажаного?  

  - Ні, в мене була злоба, мені було боляче, і я хотіла, щоб і йому було так само. - Так, вже зараз я розумію, що могла вчинити по-іншому. Могла поговорити, але я пішла хибним шляхом через зайві емоції.  

  
- В цьому і проблема Олеся, він показував тобі всіма способами як до тебе ставиться, а ти, побачивши ситуацію, навіть не розібравшись пішла і помстилася.

  

І мені нічим крити... Я вже розумію, що, напевно, показала, що не довіряю йому. Від цього стає ще болючіше в серці.  

  

Я вийшла з машини та зупинила Алінку, яка поривалася піти зі мною. У неї побачення. Я і так вже зіпсувала вечір мінімум трьом, думаю на сьогодні вистачить.  

  

Прийшовши додому, я просто впала на ліжко і почала ридати. Біль, образа, те, що я можливо вчинила не так, як повинна була, мене просто розривало зсередини.  

  

Я набираю номер Вадима. Навіщо? Чого я хочу від нього? Я хочу знати, що він не залишився у неї. Хочу знати, що між нами все як і раніше. Що я не вбила ту маленьку іскру, що почала запалюватися між нами. І чую, що абонент не доступний.  

  

Я вже малюю в уяві картину того, як вона його вмовила спробувати ще раз. І він погодився. Адже, по суті, я тільки з'явилася в його житті. Так, маленький флірт і нічого більше, а вона вже з ним давно. Ридаю у своєму ліжку і картаю себе за те, що сама все зіпсувала. Я так і засинаю не роздягнувшись з телефоном у руках.  

  

Я прокидаюся о першій годині дня. Дивлюся на телефон - абонент з'явився в мережі, але немає пропущених і повідомлень від нього теж. Я знаю, що йому прийшло повідомлення про те, що я дзвонила. Але він вирішив не передзвонювати... Значить він зробив вибір, я не буду нав'язуватися. Краще подумати про те, як себе поводити, коли буду зустрічати його в коридорах і на зборах.Як змусити своє серце замовкнути та забути цього чоловіка?

  

Я вмиваюся, і вирішую трохи полежати у ванні, дати тілу розслабитися. Коли я лежу у ванні дзвонить телефон. Здригаюся і закриваю очі, молюся що б це був він, але це дзвонить Алінка.

  

- Привіт, Лялька.  - Я відразу починаю тараторити, мені перед нею дуже не зручно за вчорашнє.- Пробач мені, будь ласка, я не хотіла!

  

  - Все добре, я тебе розумію! Я б, напевно, повелася б в цій ситуації так само. - Каже подруга 

  

  - Як ти там?  Ти де? 

 - Я у Льоші вдома. - І голос якийсь засмучений, точно щось трапилося.- Але відразу кажу — нічого не було між нами, ми спали в різних кімнатах.  А ти як? 

 - Ого, джентльмен?  Я — ніяк.Вадим вчора був в НЕ зоні, я йому не додзвонилася, а сьогодні він мені не передзвонив і ... - тут я замовкаю.  Тому що чую у квартирі сторонні звуки.  Я підриваюся, розуміючи, що в моїй квартирі є стороння людина.

  

  - Олеся, ти куди зникла?  - Турбується подруга. 

 

  - У моїй квартирі хтось є, — пошепки говорю я. 

  

  - Як це?  - Чую перелякане питання подруги. 

  

  - А так — я в ванній і чую, як хтось за дверима ходить по квартирі.  - Я швидко виповзаю з ванної та надягаю халат. 

  

  - Олеся, не виходь нікуди, ми зараз приїдемо!!!  - Кричить Лялька і кидає слухавку. 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно