Олеся Глазунова - Як змусити дракона-мільярдера платити податки, Олеся Глазунова

Розділ 34. Щастя

Оверлорд та Маніелла знову стали батьками. Цього разу це була маленька дівчинка, яку назвали Елла, скорочено від імені мами. Мільярдер був чудовим татом двох синочків, але коли народилася донечка, він цілком і повністю потонув у її оченятах. Манюня Елла з самого народження крутила татком, як хотіла. Маленька принцеса була схожа на маму. Така ж красива, харизматична та вперта. Вогняна дракониця Лариса не раз бачила свого похресника, який повзав рачки, зображаючи із себе породистого коня, а його маленька принцеса гучно сміялася та просила, щоб татко пересувався швидше.

Маніелла намагалася впливати на чоловіка.

– От, що з неї виросте? Ти надто балуєш та пестиш її, – зауважувала Маніелла.

– У мене два синочки і квіточка дочка. До того ж наші діти розумні та дружні, – завжди відповідав дракон. Санлорд та Овермун завжди піклувалися про сестричку. Росли справжніми захисниками та джентльменами.

Санлорд, Овермун та Елла

Маніелла та Оверлорд були зразковими батьками. Вони часто влаштовували свята для своїх дітей. Мільярдер обожнював дні, коли у його маєтку збиралися діти його братів, сестер Маніелли та усіх знайомих. То був рай для дітлахів. Смаколики, розваги та цікавинки.

Оверлорд завжди готувався до таких заходів. Щоразу придумував якісь тематичні заходи. То усі переодягалися піратами та шукали скарби, то на день ставали детективами та розгадували справу, хто випив усе молоко, то перетворювалися на художників та малювали скрізь і всюди (малювали діти, а на горіхи від Маніелли отримував, чомусь, завжди Оверлорд), то влаштовували піжамні вечірки з баталіями подушками, що по всьому маєтку пір’я летіло.

Батьки раділи успіхам дітей. Санлорд та Овермун пішли до школи, яку свого часу закінчив їх тато.

Санлорд цікавився експериментами з хімії. Ой, не раз у шкільній лабораторії відбувались шипіння, булькання, задимлення та вибухи. Маніелла не дозволяла експериментувати вдома, навіть у підвалі, а ось вчитель хімії побачив у хлопчикові шалений потенціал та неодноразово казав, що Санлорд усіх ще здивує. Оверлорд систематично виділяв кошти на ремонт лабораторії та просив сина остаточно не підірвати школу. Але непосидючий Санлорд мав таку жагу до експериментів, що його зупиняло тільки слово та пильний погляд мами.

Овермун навпаки був спокійним та стриманим. Його захопленням була математика. Хлопчик міг годинами сидіти над задачами, розраховувати, доводити, додавати та віднімати. Математики усього Букнетівського королівства бачили у хлопчикові майбутнього науковця.

Елла була малою дзиґою та модницею. Ні хвилини не сиділа на місці. Татко вже зараз співчував хлопцям, які колись закохаються у цю гарнюню. Малеча для себе вирішила, що буде відомою дизайнеркою. Ой, не одна штора, портьєра, ковдра та покривало зазнали її дизайнерського втручання.

– Елло, ми вже неодноразово з тобою про це говорили. Не можна відрізати шматки тканини, де тобі заманеться! Тато накупив тобі стільки стосів тканини, що можна пошити одяг для усіх людей, хто є у палаці, – суворо казала мама, поглядаючи на величезну дірку у нових гардинах.

– Матусечко, хіба я винна, що в тебе чудовий смак і ти обрала таку гарну тканину для гардин? Розумієш, чоловіки нічого не тямлять ні у тканинах, ні у моді. Тільки таткові не кажи це, будь ласочка. Хіба я винна, що саме від тебе у наслідувала тягу до прекрасного та гарний смак? – запитувала хитрунка.

– Моя ж ти підлабузниця, – цілувала Маніелла донечку. Ну, як на неї можна було сваритися?

Оверлорд та Маніелла були щасливими у шлюбі, щасливими у дітях та просто щасливими разом.

Маніелла знала, що не існує кращого дракона, ніж Оверлорд, у всьому світі.

А дракон назавжди запам’ятав: хочеш знайти своє щастя – сплати податки та отримаєш свій найбільший скарб!

З часом Санлорд та Овермун навчилися обертатися та унаслідували від тата драконячу сутність, а Елла розквітла, наче ніжна квітка та затьмарила своєю красою усіх представниць жіночої статі, але це вже зовсім інша історія...

Дякую, дорогі читачі, що прожили з моїми героями цю історію.

Для мене цей твір – виклик, експеримент та несподіванка.

Дякую за підтримку книги, вподобайки та коментарі!

Обов’язково зустрінемося у інших романах!

Бажаю усім такого ж багатства, як у подружжя Оверлорда та Маніелли: взаємного кохання, родинного затишку та щасливого батьківства!

Кінець