Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Любовне фентезі » Таємниця Чорного Дракона. Світ Білого дракона, Аманді Хоуп 📚 - Українською

Аманді Хоуп - Таємниця Чорного Дракона. Світ Білого дракона, Аманді Хоуп

152
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Таємниця Чорного Дракона. Світ Білого дракона" автора Аманді Хоуп. Жанр книги: Любовне фентезі.

0
0
00

Книга «Таємниця Чорного Дракона. Світ Білого дракона, Аманді Хоуп» була написана автором - Аманді Хоуп. Читати онлайн безкоштовно в повній версії. Бібліотека популярних книг "Knigoed.club"
Поділитися книгою "Таємниця Чорного Дракона. Світ Білого дракона, Аманді Хоуп" в соціальних мережах: 
Анотація до книги "Таємниця Чорного Дракона. Світ Білого дракона"
Він вирушив у чужий світ, щоб повернути кохану.
З якими труднощами зіткнеться принц у нашому світі і чи зможе знову завоювати кохання?
Книга третя

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 113
Перейти на сторінку:
Книга третя

Глава 1

У пообідній час мешканці провінційного міста N спостерігали неймовірну природну аномалію, яку метеорологи потім так і не змогли пояснити. Прямо серед головної траси міста зненацька утворився повітряний смерч. Напередодні ніщо не віщувало такого дивного явища природи, тим більше у цих середніх широтах. На небі, ніби з глузування, того дня не було жодної хмарки.

Свідки незрозумілого феномену, стверджували, що із самого центру повітряної вирви прямо на людну бруківку вийшли двоє людей у ​​дивному одязі. Причому одні запевняли, і це були здебільшого жінки, що до них зійшли ангели з небес, такі вони були чудові. Проте ж, бачили цю подію жителі протилежної статі, хором твердили, що з пекла до них з'явилися дияволи, одягнені в чорний одяг, зі страшними палаючими вогнем очима.

Кореспондент місцевих новин, який оперативно прибув на місце для висвітлення цієї незвичайної події і опитав по гарячих слідах очевидців, зробив висновок, що вірити словам жодним не варто, оскільки горілка, що продавалася в сусідньому кіоску за низькими цінами, виявилася паленою. Після випробування цього неякісного продукту, у відділення швидкої допомоги того дня надійшло кілька людей із отруєннями. Автор статті, яка так і не стала сенсацією, зробив висновок, що обидві ці події мали один корінь.

***

- Ваша високість, сховайте меч, - заблагав Іван, дивлячись насторожено на всі боки. – У нашому світі заборонено носити холодну зброю. Хоч би на ментів ніде не нарватися...

Останню фразу він буркнув собі під ніс. Принц зупинився біля дороги, з подивом споглядаючи, як трасою проносяться автомобілі всіляких марок.

Ванька з цікавістю спостерігав за Драконом. В очах принца не було й натяку на страх лише легкий інтерес. Однак міцно стиснута в руці ручка меча і чіпкий погляд, що весь час оцінював обстановку, говорили про те, що той готовий будь-якої хвилини відбити небезпеку.

«Глиба просто-таки, а не людина, цього ні чим не злякаєш!» - промайнуло в голові у провідника, додавши принцу ще більшої поваги в очах юнака.

- Це лише машини, - поспішив пояснити Іван. - Як у вас карети чи візки, просто засіб пересування.

Високість з іншого світу вклав меч у піхви, ще раз окинув пильним оком територію і наказав:

- Веди!

***

«Ні! Ні! Ні!» - билося в мозку і рвалося назовні криком, коли я випала з порталу на сиру землю.

Я до кінця ще не зрозуміла, що накоїла, пішовши з чужого світу, втікши від людини, яка виявилася раптом найдорожчою в світі.

Портал за моєю спиною зачинився в одну мить, не давши мені навіть можливості передумати.

Перед очима все ще блимали кольорові зірки, і голова кружляла до нудоти, а вихору миттєво не стало, навіть легкий вітерець і той зник. Настала така неймовірна тиша, що я в тривозі озирнулась на всі боки. Чи я додому потрапила, чи в ще один незвіданий світ?

Навколо чорна земля з плямами брудного снігу, місцевість дуже схожа на дачні ділянки, що на околиці нашого міста. Якщо це дійсно вони, варто піднятися на пагорб, і я побачу висотки. Зробила кілька кроків, іномірне взуття відразу промокло, і ноги почали замерзати. Невже тут ще лютий?

Вибравшись із низини, з радістю оглянула рідне місто. Таки бабця не обдурила, я повернулася додому.

Вийнявши з мішка і начепивши рідну курточку, бадьоро попрямувала у бік магістралі.

Пішки чухати далеко до нашого району, але грошей на таксі або хоча б на маршрутку не було. Лише іноземна валюта, яка у моєму світі може цінуватися лише за змістом у ній срібла. Буде непогано здати її в якийсь ломбард.

Звичайні думки відволікали трохи від болю, що все більше розростався в серці, заважаючи нормально дихати.

Щоразу в голові спливало те саме: «Що я наробила?! Це кінець! Другого шансу не буде! Як я житиму без нього?»

Намагалася гнати подалі відчай, що атакував, повторюючи немов мантру: «Я тепер вдома! Все буде добре!»

 

 

Останнім часом так шалено хотіла повернутися додому, що навіть не замислювалася про наслідки, а тепер з жахом усвідомила, що моє дике бажання збулося, тільки зовсім немає відчуття щастя. Я зробила це, я вирвалася, але чому так погано, чому душа ниє і все сильніше тисне в грудях.

Додому добиралася півтори години, попутки мене брати відмовлялися, приймаючи за бомжа, а в маршрутки навіть проситися не варто, там могли не тільки матом покрити, а й стусан під зад дати.

Тому підводячись на рідний п'ятий поверх, ледве пересувала ногами. Зате втома притупила нестерпне почуття втрати і в голові крутилася тільки одна думка: скоріше дістатися до рідної квартири, скинути з себе весь цей бруд і забратися у ванну.

Ключ від квартири, до мого полегшення, знайшовся у кишені курточки, злегка заржавілий, але цілком робочий. А то спускатися вниз за слюсарем я вже точно не змогла б.

Увійшовши до болю знайомий передпокій, притулилася до одвірка дверей. Нічого не змінилося з того моменту, як ми з Ванькою пішли за хлібцем, ніби все було тільки вчора.

Цікаво, яке сьогодні число? З'ясую це потім, а зараз головне – вимитися. Стягнула з себе брудні речі і автоматично засунула їх у пральну машинку, накинувши рідний халат відправилася у ванну. Відкрутивши майже до упору кран із гарячою водою, лише трохи додавши холодної, підставила під струмінь ковпачок із пінною рідиною. Люблю коли піни багато.

У ванні мимоволі глянула в дзеркало і в страху відсахнулася. Вигляд у мене був, звичайно, лякаючий, але не це шокувало найбільше. Моє обличчя… Я знову стала двадцятип'ятирічною.

Облизала пересохлі губи. Обличчя трохи витяглося, щічки вже не такі пухкі й рожеві, ніжного пушка на них більше немає. І що саме виділяється – погляд став іншим, дорослішим. Коли ці зміни відбуваються рік у рік, їх не помічаєш, а от так одразу – досить неприємне видовище.

Невже з поверненням зникла магія? Перевіряти зовсім не хотілося, сьогодні з мене розчарувань достатньо. Шкода, що волосся обстригла, залишилося б воно настільки ж довгим чи ні, тепер не взнаєш.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 113
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таємниця Чорного Дракона. Світ Білого дракона, Аманді Хоуп», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Таємниця Чорного Дракона. Світ Білого дракона, Аманді Хоуп"