Кері Ло - Тінь помилки , Кері Ло

Уже в машині, коли я трохи оговталася від усього божевілля, яке ми витворили на набережній, мене раптово накрило хвилею збентеження. Обличчя запалало — щоки вкрилися червоною фарбою. Мені стало ніяково через власну поведінку. А раптом він подумає, що я легковажна?

Та Рома, ніби вгадав мій внутрішній сумнів, взяв мою руку у свою й переплів наші пальці. Його дотик був теплим і заспокійливим. Він підніс мою долоню до губ і залишив на ній легкий, ніжний поцілунок, м’яко усміхаючись — так, ніби хотів сказати, що все добре.