ANN - Сайрін (вода і попіл) частина 1, ANN

Не існує

Я щойно повернулася додому й одразу попрямувала шукати тітку. Ми живемо разом із моїх шести років — саме тоді сталася аварія, яка забрала життя моїх батьків. Відтоді мене виховує мамина сестра. Вона — добра, турботлива жінка. Я їй дуже вдячна. Хоча, якщо чесно, батьків я майже не пам’ятаю.

Я знайшла її в саду — вона, як завжди, зосереджено поливала квіти, торкаючись кожної рослини з ніжністю, ніби з нею говорила.

— Привіт, нагулялася? — озвалася вона, не озираючись.

— Ага, тепер піду щось перекусити, — усміхнулась я, вже розвертаючись до дверей.

Ми перекинулися ще кількома буденними словами, і я, зібравшись із думками, нарешті наважилась запитати те, що крутилось у голові від самого ранку:

— Ти колись чула ім’я Сайрін? — невпевнено кинула я, спостерігаючи за її реакцією.

Тітка нарешті підняла голову й поглянула на мене.

— Ні, не чула. Іди, їж, — мовила вона рівним тоном. 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍