Маринка Черемних - Зустріч минулого: помилка юності чи кохання?, Маринка Черемних

3 розділ. Ніка

- Ніко, мій хакер ще спить, щоб він на тебе всю біографію нарив. Я хочу почути все детально!- наказним, але спокійним тоном попросив Карім та звів брови до перенісся

- Ну якщо ти дійсно хочеш все в деталях дізнатися, що сталося з моїм життям за 5 років, то ми це обговоримо- я ніжно гладила його потилицю,- але не зараз. Давай ввечері, або коли буде вихідний в обох, хоча він наврядчи в тебе є, так само як і в мене, бо якщо я зараз не з'явлюся в офісі, то мої люди мене приб'ють

- Дивуєш, в тебе є офіс?- Карім почав повільно спускати руки все нижче і нижче, дражнить мене

- Звісно є. І ще одне скажу- мій батько вже як 4 роки мій затятий конкурент, як і твій, тому я гадаю, що ти здогадуєшся до чого я веду- я піднялася на носочки та прикусила його шкіру на шиї. Дуже хочеться погратися з ним

- Ніко- прогарчав на вухо чоловік та втиснув мене остаточно в своє тіло,- гратися хочеш? На це у нас є сьогоднішній вечір, в мене о 20:00, адресу детальну напишу, бо ти наврядчи її вчора запам'ятала- я вдарила його долонею у плече.- Не сердься, пожартував я

- Я вже дуже чекаю вечора, а зараз покажи мені, де у тебе ванна кімната, я хочу трішки привести себе до ладу- він кивнув і повів мене до ванної кімнати. Ну хоч щось є біле у цій квартирі! Я стала під струмені душу та розмірковувала все.

Сьогодні я знову його побачу. Серце як бешене стукало від давно забутих почуттів поряд з ним. Біля нього я відкривала у собі невідомі мені раніше почуття, з ним я могла бути собою та ні про що не думати, забутися у його міцних обіймах та гарячих дотиках, які зводили з розуму. Але зараз я повинна була терміново їхати в офіс, тому що коли Карім сказав мені час, то я літала фурією по тій ванній. Швидко одягнула вчорашню сукню, яка була чистою та приємно пахла, вклала своє чорне волосся та вийшла.

Чоловік теж вже переодягнувся в чорний костюм та таку ж сорочку, напевно теж спішив, а тут я на його голову впала

- Виглядаєш краще, ніж учора- я закотила очі і вже стояла впритул до його тіла. Руки блукали моєю спиною, розносячи по тілу приємні відчуття.- Твій робочий день вже почався?

- Ще ні, але мені треба додому доїхати, щоб переодягнутися- я обіймала його за спину

- Сукня неймовірна, хочу зняти її з тебе- прошепотів на вухо Карім та поцілував у шию

- Ти це вчора робив- нагадала я

- Сьогодні ти твереза, а вчора я просто її зняв, щоб тобі було комфортно спати у сорочці- промовив він. Не складно було здогадатися на що він зараз натякає

- Ввечері я її не одягну, навіть не мрій, приїду до тебе у звичайному костюмі- я вирвалася з його обіймів. На тумбочці біля входу лежав мій телефон, заряджений. 8:30. Як я за 30 хвилин доберуся додому, переодягнуся та доїду до офісу?! Треба терміново телефонувати до Міли. Я взула туфлі, чоловік допоміг мені одягнути курточку і знову обійняв. Давно забуті почуття прокидаються у мені з новою силою та наповнюють моє тіло теплом, я за ці години поруч з Висоцьким стала залежною від його обіймів. Хитро посміхнувшись, він схилися до моїх губ та тихо промовив:

- Одягнеш його, щоб було легше знімати?- от же ж фантазер

- Звісно, і щоб мені було комфортно. Ти теж з одягом не заморочуйся, чим менше, тим краще- я легенько поцілувала його у щоку. Ми разом вийшли з квартири

- До зустрічі- сказала я та повернулася до нього обличчям

- Давай я тебе відвезу- запропонував Карім та замкнув квартиру. Ми разом пішли до ліфту

- Не треба, я таксі викличу, все рівно запізнюся, заступник підміне- його кадик сіпнувся

- Він чи вона?

- Вона- полегшено видихнув чоловік. Я викликала таксі і ми вийшли на вулицю. Сонечко приємно гріло моє обличчя, хоч на вулиці вже був кінець листопада. Карім вперся і сказав, що зачекає зі мною на таксі, щоб впевнетися, що зі мною все буде гаразд

- Як тільки будеш на роботі, відразу ж мені напишеш!- сказав Карім та поглянув на мене

- Номер даси?

- Вже у твоїй книзі- коли він встиг?

- Коли ти встиг його записати?- запитала я та посміхнулася

- Коли ти була у ванній, хоча тоді я був не проти опинитися там поруч з тобою- хитрун

- Ти нестерпний- я притулилася до його плеча, його рука швидко обхопила мою талію

- Я знаю, тільки твій- останні 2 слова я мріяла почути від нього давно. Невже я дочекалася? Щоб остаточно запевнетися, запитала:

- Точно тільки мій?- перепитала я і моє серце на мить зупинилося

- 100 відсотків- впевнено відповів Карім

- Дуже добре- я видихнула та поклала голову на його груди. Так ми простояли ще 15 хвилин, доки приїхало таксі. Я вислизнула з його обіймів та попрощалася до вечора. По дорозі до квартири, я зателефонула Мілі, щоб підмінила мене на 30-40 хвилин, доки я доберуся додому та в офіс. Без жодних запитань вона погодилася. Але це поки що без жодних, варто мені тільки ступнути в кабінет, всі питання миттю полетять у мою сторону.

Нарешті я доїхала до своєї квартири. Я миттю побігла до ліфту та натиснула на 9 поверх. Схоже, що ліфт відчував, як я поспішаю на роботу та доїхав за лічені хвилини. Я вже відкрила квратиру та побігла до своєї кімнати. Дістала з шафи чорні лосини та рожевий светр. До нашої з Карімом зустрічі ввечері, я все ж трішки приготувалася та одягнула дуже спокусливу нижню білизну, яка сіла на мене дуже гарно. Сподіваюся, що йому сподобається. На ноги взула чорні ботинки на платформі, волосся залишила розпущеним, підфарбувала вії та губи і взяла з шафи коротку курточку бежевого кольору. На телефон прийшло повідомлення, це Карім

"Вул.Соборності, квартира 58. Чекаю на нашу зустріч. Можливо, ти все ж таки одягнеш щось інше? "- отже, адрес у мене є. В кінці повідомлення був благальний смайлик. Підіграю

"Можливо і одягну, але нехай це буде секретом для тебе"- відповіла я та відправила смайлик, який підморгував. Відповідь прилетіла, коли я вже замикала квартиру

"Одягни сукню"- Карім

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍