Ана-Марія Еріш - Це війна!, Ана-Марія Еріш

Я не уявляю, хто міг зіпсувати інструменти музикантам. Це вже не просто якийсь невинний жарт, а справжній злочин, і в цьому є щось дуже неприємне. На щастя, пошкодження незначні, і їх легко виправити, але це зовсім не робить ситуацію зрозумілішою. Навпаки, якщо подумати, це може означати, що хтось зумисне і точно знав, як поводитися з такими інструментами.

Очевидно, що це був професіонал, який добре розуміється на музиці та обладнанні. Проте всі сліди вказують на акторів, і це змушує мене сумніватися в усіх своїх припущеннях.

Але найгірше не це. Найгірше — це те, що тепер Тейлор знову не довіряє мені. Тобто, все, що я вибудовував із нею стільки часу, все це, як картковий будинок, просто зруйнувалося. В один момент, без попереджень, і це болить набагато більше, ніж я міг би уявити. Мені здається, що я більше не можу дозволити собі бути бездіяльним. Щоб хоч якось повернути її довіру, я повинен спочатку довести, що ми не маємо до цього жодного стосунку. Але як це зробити, коли все так заплутано?

З такими думками я крокував до своєї машини, розмірковуючи про те, як ще можна вирулити з цієї ситуації. І ось, раптом мене зупинив голос.

- Раяне, я можу тобі допомогти, - почув я.

Я обернувся і побачив Брейдена — гітариста з гурту Тейлор. Ми з ним ніколи не були дуже близькими, але на відміну від інших, він завжди ставився до акторів якось лояльніше. Здається, між ним і Мірою були якісь особливі стосунки, тому я ніколи не звертав уваги на те, як він ставиться до нас.

- І чим ти можеш мені допомогти? — спитав я, не зовсім розуміючи, про що він.

- Скажімо так, я теж не вірю, що інструменти зіпсували ви. І ми можемо разом це довести, — посміхнувся він.

- З чого це б тобі допомагати мені? — я був трохи здивований. Мені важко було зрозуміти, що він має на увазі.

- Ми маємо одну спільну людину, яка обом близька, — відповів він, і я почав здогадуватися, до чого він хилить...