Кері Ло - Тінь помилки , Кері Ло

Рома просто кивнув, посміхаючись.

Я вийшла з машини й попрямувала до свого підʼїзду. Біля самих дверей обернулася і побачила, що Рома все ще чекає, поки я зайду всередину. Лише тоді, коли я зникла за дверима, почула, як він завів двигун і поїхав.

Повернувшись додому, я тихенько відчинила двері й прокралася до своєї кімнати, намагаючись нікого не розбудити. Як тільки замкнула двері на ключ, дістала телефон і швидко написала Ромі коротке повідомлення:

“Я вдома. Спи спокійно.”

За двадцять хвилин прийшла відповідь:

“Я теж. Солодких снів, моя дівчинко.”

Я притисла телефон до грудей, заплющила очі й нарешті відчула трохи спокою. Проте десь у глибині мене все ще тліло тривожне відчуття через завтрашній день і те дурне знайомство, яке чекало попереду.