Alina Pero - За межею обов’язку, Alina Pero

Леся ходила по квартирі, стискаючи телефон у руці. Їй потрібно було дізнатися правду. Але вона не могла просто так запитати в колег — це ризиковано.
Вона сіла за стіл і відкрила ноутбук. У її справі про Максима Соболя було згадано, що він втратив родину, але без деталей. Якщо сім’ю вбили в іншому місті, значить, справа зберігається там.
Вона знайшла в телефоні номер слідчого з Харкова — Олега Винника. Вони працювали разом кілька років тому, і він залишався надійним контактом.
Вона набрала його.
— Леся? Не чекав від тебе дзвінка, — почувся в слухавці його голос.
— Привіт, Олеже. У мене до тебе справа. Дуже делікатна.
— Слухаю.
— Мені потрібно дізнатися про одну стару справу. Можливо, у вас вона є в архівах. Десять років тому в Харкові чи неподалік сталося вбивство — загинула жінка і дитина. Можливо, пожежа. Прізвище Соболь.
На іншому кінці почулося приглушене зітхання.
— Соболь… Це прізвище мені знайоме. Дай мені трохи часу, я перевірю.
— Дуже дякую, Олеже.
— Леся… — його голос став серйознішим. — Це якось пов’язано з твоєю нинішньою справою?
Вона стиснула губи.
— Якщо я скажу, що ні, ти ж не повіриш?
Він хмикнув.
— Гаразд. Я тобі передзвоню. І будь обережна.
Вона поклала слухавку і сперлася на спинку стільця.
Якщо Олег знайде докази, що це було вбивство…
Якщо Макс шукає помсти…
Що тоді?
Чи зможе вона зрадити людину, яка вже одного разу втратила все?
Леся вийшла на балкон, вдихаючи прохолодне повітря. Її думки були в хаосі. Вона вже не могла сприймати Макса просто як об'єкт розслідування. Він був занадто живим, занадто справжнім… і він довірився їй більше, ніж, можливо, комусь за довгий час.
Телефон завібрував.
— Так?
— Леся, це Олег. — Його голос звучав стримано, навіть трохи напружено. — Я знайшов те, що ти просила.
Вона стиснула поруччя балкона.
— І що там?
— Справді було вбивство. Десять років тому, Харківська область. Загинули жінка і дитина. Пожежа в приватному будинку. Але це не був нещасний випадок. Хтось підпалив будинок навмисно.
Леся заплющила очі.
— Є підозрювані?
— У справі було кілька версій, але жодна так і не підтвердилася. Однією з ключових була версія, що це було помстою. Жінка, яка загинула, була дружиною… — він зробив паузу. — Максима Соболя.
Серце Лесі забилося швидше.
— В матеріалах є хоч якісь зачіпки, хто міг це зробити?
— Були припущення, що до цього причетна інша кримінальна група, з якою тоді конфліктував Соболь. Але доказів так і не знайшли. Справа зависла в глухому куті.
Леся опустилася на стілець.
— Я можу отримати копії справи?
— Офіційно — ні. Неофіційно… Я дещо для тебе знайду. Але ти мені винна.
— Дякую, Олеже.
— Леся, слухай. Якщо ти вплуталася у щось серйозне — обережніше. Якщо він дізнається, що ти коп…
— Я знаю.
Вона поклала слухавку, втупившись у стіну.
Макс не просто злочинець. Він чоловік, який втратив усе. І якщо він шукає помсти… чи зможе вона його зупинити? Чи захоче?
Їй потрібно було поговорити з ним. Але як?
Вона повинна була дізнатися правду від нього. Але якщо запитає прямо — він закриється.
Леся задумалася. Вона повинна змусити його самому заговорити.
Але як витягнути цю правду?