Ася Сергєєва - Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва

- Віта-аю... - від несподіванки на стільці відкотилася назад.

Ось кого-кого, а Гліба у футбольному клубі я не очікувала побачити. А він взяв і приїхав. Не дзвонив, але знайшов.

- Ти до мене? - уточнюю, розхвилювавшись.

- Ну а до кого ж ще, - взагалі добиває. - Сюди б я міг приїхати лише до тебе. Вчора теж у футбольний клуб приїжджав, але була не твоя зміна.

Отетеріти... Швидше б подрузі розповісти, вона впаде.

- Навіщось шукав мене?

- Ти забула на пляжі окуляри, - простягає мою втрачену річ.

З боку центрального входу лунають голоси. Краєм очей я помічаю Мішу з друзями Назаром і Арсенієм. Йдуть, базікають, регочуть. Як раптом у них обличчя витягуються. У Ведмедя навіть рот відкрився від подиву. Від Гліба не відволікаюся, бо він перший до мене підійшов.

- Дякую. Незручно вийшло. Тобі довелося двічі їздити сюди через мою неуважність. Така іноді буваю забудькувата.

Гліб, посміхаючись, знизує плечима.

- Ти мені більше допомогла, Аліно. Хіба я міг не повернути? І ще я хотів тебе запросити...

- А більше ти нічого не хотів? - поруч з усміхненим обличчям Гліба з'являється друге обличчя, грізне, розлючене, ведмеже.

Ех-х. Здається, на спокійну зміну можна не чекати. Майбутнє тим паче лякає. Переді мною відразу обидва мічених хлопців. І лише з одним є ймовірність стати коханою…