Владислав Едуардович Теліпко - Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

1. Перегляд рішення за нововиявленими обставинами — це факультативна стадія цивільного процесу, під час якої суд, який ухвалив судове рішення, після набрання ним законної сили переглядає його з ініціативи осіб, які брали участь у справі, у зв’язку із виявленням істотних обставин, що існували, але не були їм відомі на час вирішення справи.

2. Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об’єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

Прикладом такої обставини може бути виявлення заповіту після судового поділу майна в порядку спадкування за законом, виявлення факту, що одна зі сторін була недієздатною на час розгляду справи, встановлення факту недійсності угоди чи актового запису, недійсність розірваного судом шлюбу.

Нова обставина, що з’явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи в порядку, встановленому ст. 361 — 366 ЦПК. Наприклад, погіршення майнового стану відповідача після винесення рішення про стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі є підставою для подання позову про зниження розміру платежів, а не для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини — це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов’язків осіб, що беруть участь у справі.

Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду. Так, 30 жовтня 1997 р. Сумським обласним судом у справі за позовом Л. Ж. і Л. А. до Полтавського обласного управління юстиції, управління капітального будівництва Полтавського міського виконавчого комітету, Х., С. і Н. про оскарження дій судового виконавця, витребування майна та відшкодування шкоди було постановлено рішення, що набрало законної сили.

У грудні 1998 р. Л. Ж. і Л. А. звернулись до суду із заявою про перегляд зазначеного рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами. Заявники посилались на те, що в жовтні 1998 р. при ознайомленні з матеріалами кримінальної справи їм стало відомо про існування переліку майна їх сім’ї, яке станом на 19 липня 1997 р. зберігалось у квартирі в м. Полтаві. Оскільки згаданий перелік судом при вирішенні спору не досліджувався, заявники вважали цю обставину підставою для перегляду рішення суду згідно з п. 1 ч. 2 ст. 343 ЦПК 1963 р.

Ухвалою Сумського обласного суду від 31 грудня 1998 р. заяву Л. Ж. та Л. А. відхилено у зв’язку з її необґрунтованістю.

У скарзі, поданій у касаційному порядку, Л. Ж. і Л. А. просили зазначену ухвалу скасувати як незаконну та необґрунтовану, а їх заяву направити в суд для розгляду по суті. Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України залишила скаргу без задоволення з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 343 ЦПК 1963 р. підставою для перегляду рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі заявникові.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд правильно виходив із того, що поданий заявниками документ за своєю правовою природою може бути доказом у справі, а не фактом, що може бути визнаний істотною обставиною, яка дає підстави для перегляду судового рішення. Крім того, про існування згаданого переліку майна було відомо при розгляді справи по суті, що підтверджується змістом наявної в її матеріалах заяви зазначеного управління міського виконавчого комітету від 31 липня 1997 р. № 12-62/697. Саме в цій заяві наведено перелік майна, яке не перелічене в акті опису від 10 листопада 1994 р., однак включене до переліку від 19 липня 1997 р.

За таких обставин обласний суд обґрунтовано відхилив відповідно до вимог гл. 43 ЦПК 1963 р. заяву Л. Ж. та Л. А. про перегляд рішення цього ж суду від 30 жовтня 1997 р.

У касаційній скарзі наведено доводи, що ґрунтуються на неправильному розумінні нововиявлених обставин, у зв’язку з чим судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України визнала їх безпідставними. Керуючись статтями 326, 310, 311 ЦПК 1963 р., вона залишила скаргу без задоволення, а ухвалу Сумського обласного суду — без зміни.

3. Предметом перегляду справи за нововиявленими обставинами, як правило, є рішення суду першої інстанції. Може бути також переглянуто ухвалу суду про закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду. Всі решта ухвал суду першої інстанції не є предметом перегляду справи за нововиявленими обставинами, оскільки закріплені у них висновки суду не мають незворотного характеру і суд вправі сам коректувати їх у процесі розгляду справи без попереднього скасування ухвали.

Предметом перегляду справи за нововиявленими обставинами також є рішення або ухвали суду вищої інстанції. Тут також маються на увазі лише такі акти, якими завершується провадження у справі, тобто рішення суду у справі, ухвали про залишення заяви без розгляду, про припинення провадження у справі, нові рішення вищестоящих судів, які виносяться по суті справи, без передачі справи на новий розгляд. Переглядати ухвалу про передачу справи на повторний розгляд не має сенсу, оскільки вона не перешкоджає можливості розгляду справи у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Переглянути за нововиявленими обставинами можна також судовий наказ.

4. Закон вимагає, щоб судочинство здійснювалося у чіткій відповідності до норм процесуального права. Будь-яке суттєве відступлення від цих норм призводить до необґрунтованості рішення. Особливо великої шкоди правосуддю завдають злочинні дії