Емі Морін - 13 звичок, яких позбулися сильні духом люди

відкрити міні-готель на Гаваях. Йому не вдалося втілити в життя жодну зі своїх ідей, бо Дейлу завжди здавалося, що потрібно зосередитися на забезпеченні родини.

Доки чоловік насилу працював учителем, доводилося приборкувати настрій. Дейл відчував поразку, розпочалася депресія — справа до тієї пори незвична. Він шукав поради, бо не полишало відчуття: щось не так, тому що вперше робота не приносила жодного задоволення.

Хоча Дейл і погодився з дружиною, що ставати підприємцем не варто, було ясно, що глибоко в душі ця перспектива його й досі хвилює. Від звичайної згадки про відкриття власного меблевого виробництва обличчя вчителя осяювалося, жести змінювалися та настрій в цілому покращувався.

Ми обговорили його попередній досвід, пов’язаний з ризиком. Дейл багато років тому вклав фінанси у нерухомість та втратив значну суму. Відтоді ризикувати грошима стало надто страшно. Після низки психотерапевтичних сесій чоловік зізнався, що від бажання почати власну справу не відмовився, але йому ставало моторошно від думки, як залишити стабільну роботу. У своїх теслярських навичках Дейл не сумнівався, але бракувало знань із підприємницької діяльності. Ми почали обмірковувати, що можна вдіяти задля підвищення обізнаності у царині бізнесу. Він розповів, що залюбки скористається з можливості пройти профільні курси у місцевому коледжі. Дейл також сказав, що буде радий приєднатися до тутешньої бізнес-мережі та навіть підшукає наставника для допомоги на старті. Маючи деякі міркування щодо втілення своєї мрії, чоловік і далі зважував усі «за» та «проти» власної справи.

Упродовж декількох тижнів вибір було зроблено — Дейл розпочне підприємство у вільний від основної робо­ти час. Він планував виготовляти меблі у гаражі ввечері та у вихідні. Для початку бізнесу багато з необхідних речей вже було, а нові матеріли коштували невеликих грошей. Загалом, учитель був упевнений у тому, що вдасться розпочати діло ціною незначних інвестицій. Спершу не було вітрини — Дейл продавав вироби в Інтернеті та через газетні оголошення. Якби меблі привернули чималий інтерес, підприємець замислився б над її створенням згодом, а можливо, і взагалі був би в змозі покинути роботу у школі.

Настрій суттєво покращився, щойно чоловік розпочав міркувати, як втілити мрію. Після декількох сеансів стан Дейла поліпшувався і надалі, коли він працював над досягненням мети. Ми домовилися зустрітися ще раз наступного місяця, щоб упевнитися у стабільності настрою. На зустрічі бізнесмен повідомив дещо цікаве: він не лише почав робити меблі на замовлення, а й викладання у школі стало приносити більше задоволення, ніж будь-коли. Дейл розповів, що, ймовірно, перспектива власного підприємства запалила в ньому пристрасть до уроків праці. Він планував займатися виробництвом у вільний час і надалі, але вже не розглядав варіант покинути роботу вчителя. Навпаки, з’явилися наснага та жага до викладання учням усієї нової інформації, яку чоловік дізнався з меблевого бізнесу.

УНИКАННЯ РИЗИКУ

Ми стикаємося з багатьма видами ризику в житті — фінансовим, фізичним, емоційним, діловим тощо, але нерідко люди намагаються уникати ризиків, що може стати на заваді у досягненні повного потенціалу через страх. Чи можете ви співвіднести себе з наведеними пунктами?

 Вам складно ухвалювати життєво важливі рішення.

 Чимало часу минає у мріях, що було б добре зробити, а ви не наважуєтесь.

 Інколи ваше рішення є імпульсивним, бо надто тривожно про нього міркувати.

 Ви часто думаєте про те, що могли б займатися цікавішими та відчайдушними справами, але острах не дає волі.

 У роздумах про ризик ви зазвичай уявляєте найгірший сценарій з усіх можливих та обираєте не випробовувати долю.

 Іноді ви дозволяєте іншим ухвалювати рішення за вас, таким чином, вам не доводиться цього ро­бити.

 Ви уникаєте ризиків принаймні у деяких галузях свого життя — суспільній, фінансовій чи фізичній через страх.

 Ваші рішення ґрунтуються на рівні страху. Якщо налякані лише трохи, можна щось зробити. Але коли у вас від страху очі по яблуку, то вирішуєте, що брати такий ризик нерозумно.

 На вашу думку, результат залежить здебільшого від талану.

Брак знань щодо того, як наважитися на прорахований ризик, призводить до зростання остраху. А страх ризику веде до його уникання. Однак існують кроки, зробивши які можна розвинути здатність точно вираховувати ризик, та за умов практики ці вміння вдосконаляться.

ЧОМУ МИ УНИКАЄМО РИЗИКУ?

Коли Дейл складав уявлення про початок власного бізнесу, він пам’ятав свою останню спробу, коли фінансовий ризик не приніс успіху. Думки щодо наступної спроби були украй негативними. Він уявляв, що збанкрутує, або ризик усім пенсійним стажем заради відкриття власного підприємства зазнає невдачі. Такі перебільшено невеселі думки породжували відчуття страху і тривоги, які не давали діяти. Чоловікові не спадало на думку, що можна знизити ризик та підняти шанси на успіх.

ПАНУВАННЯ ЕМОЦІЙ НАД ЛОГІЧНИМ МИСЛЕННЯМ

Навіть коли відчуттям бракує будь-якої раціональної основи, інколи ми дозволяємо їм брати гору. Замість роздумів на тему «Що могло б бути…» думаємо тільки про «Якщо…» Але ризик не