Люсі Лі - Біжи або кохай, Люсі Лі

Мовчки, потіснивши непроханого гостя, пройшла до дверей своєї квартири й відчинила її. Запрошуючи чоловіка увійти.

У моєму холодильнику миша вже давно повісилася, тому пригощати особливо не було чим. Та і не було бажання.

- Кава, чай? - Запитала чоловіка, жестом вказуючи сісти на диван, що стояв у кутку маленької вітальні, що одночасно слугувала мені спальнею. Питання я задала як то мовити у знак гостинності, не більше.

– Просто води, – просипів названий батько. – І якщо можна із газом.

Чого, чого, а води у мене була надміру.

Наливши склянку газованої, на всяк випадок поряд поставила пляшку.

Присівши навпроти чоловіка, за спину сховала знайдену на кухні качалку. Буравлячи підозрілого типа підозріливим поглядом, міцніше стискала знаряддя свого захисту. Якщо раптом вирішить зараз напасти, а я раз,  і відсіч.

Але чоловік навіть не дивився в мій бік. Повільно потягнувшись до запітнілої склянки жадібно припав до рідини. Я тільки зараз помітила, як сильно тряслися його руки.

Коли мій, так званий родич вгамував свою спрагу, погляд його пронизливих очей нарешті торкнувся мене, чи скоріше вони дивилися кудись крізь. Здавалося, чоловік про щось сильно задумався і занурився глибоко у свої думки.

Я не квапила його, а мовчки терпляче чекала, що він заговорить першим. В якусь мить наше мовчання затягнулося. Не витримавши цієї завислої паузи, нарешті порушила тишу першою.

- Може хоча б скажете своє ім'я?

- Ах так, - чоловік стрепенувся і ніби згадав про мою присутність, повільно простягнув мені руку. – Володимир Васнецов.

- Арина, - відповіла, потискуючи сухожилу руку у відповідь. - Так які у вас є докази, нашої з вами спорідненості? - саркастично підігнувши брову, уточнила. Мене вже почала муляти ця розмова, хотілося як найшвидше випровадити набридливого незнайомця за поріг. 

Чоловік з хвилину ще вирячувався на мене, ніби щось згадуючи, а потім стрепенувшись почав нервово нишпорити по кишенях, давно помарні́лого піджака.

– Ось! - Голосно видав, через якийсь час пошуків розгортаючи на столі, старе, складене в кілька разів фото.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно