Віктор Суворов - Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)

* Безкоштовний громадський транспорт.

* Безкоштовний одяг і харчування для школярів. (Правда, цей пункт містився ще в програмі 1919 року, але поки що не був виконаний).

* Безкоштовне громадське харчування на виробництві.

* Різке підвищення продуктивності праці з одночасним різким скороченням робочого дня і робочого тижня.

* Санаторії, курорти, будинки відпочинку, туристичні бази - безкоштовно.

* Різке поліпшення медичного обслуговування трудящих. Зрозуміло, що платної медицини бути не може. Всі медикаменти - безкоштовно.

* Дитячі садки, ясла, спортивні зали, басейни, стадіони - безкоштовно.

* Впровадження комуністичної моралі в народні маси: перейти до системи магазинів без продавців, громадського транспорту - без кондукторів.

До 1980 року передбачалося поступове відмирання держави і всіх його функцій, перехід до суспільного самоврядування та здійснення великого принципу: ВІД КОЖНОГО - ЗА ЗДІБНОСТЯМИ, КОЖНОМУ - ЗА ПОТРЕБАМИ.

Завершувалася програма потужним гаслом: ПАРТІЯ УРОЧИСТО ПРОГОЛОШУЄ: НИНІШНЄ ПОКОЛІННЯ РАДЯНСЬКИХ ЛЮДНЙ ЖИТИМЕ ПРИ КОМУНІЗМІ.

Партія урочисто проголошує: нинішнє покоління радянських людей житиме при комунізмі.

І все б добре, але досягненню осяйних вершин заважали обставини зовнішні. Якщо життя в нас стане таким прекрасним, якщо можна буде працювати скільки душа бажає, а отримувати - скільки хочеш, якщо все буде безкоштовним, відмінної якості і в невичерпних кількостях, то ж і пригнобленим пролетарям усіх капіталістичних країн захочеться такого життя. І вони повстануть. А буржуї цього допустити не можуть. Тому вони неминуче будуть нам заважати, вони будуть вставляти рейки в наші колеса, насаджувати в нас все найниціше, запудрювати і обдурювати наших людей, вони будуть заохочувати в нас аморальність, нахабство і хамство, брехню й обман, наркоманію та пияцтво, злодійство, проституцію, розпусту і злочини. Але цим вони обмежитися не можуть. Заради збереження свого способу життя вони будуть змушені нас знищити, щоб ми своїм прекрасним прикладом не показували пролетарям усього світу великий зразок того, як можуть жити люди, що скинули ланцюги капіталістичного рабства. Буржуї неминуче повинні прагнути повалити у нас владу робітників та селян, а то й зовсім нас усіх знищити.

Тому ми змушені захищатися.

Комуністична партія та її ленінський Центральний Комітет, на чолі якого стояв вірний ленінець товариш Хрущов, чітко розуміли, що для перемоги комунізму в Радянському Союзі необхідно створити зовнішні умови, тобто зробити так, щоб капіталісти нам не заважали. А завадити вони не зможуть тільки тоді, коли їх зовсім не буде на цій планеті. Думка проста і зрозуміла. Але кожна хороша ідея повинна бути підкріплена справою.

Ось чому два делегати XXІІ з'їзду КПРС, Славський і Москаленко, таємно покинули залу засідання. Під час перерви Микита Хрущов у коридорі, де не було сторонніх, потиснув їм руки і побажав успіху.

На Центральному аеродромі Москви Славського і Москаленка чекав урядовий Іл-18. Курс - на північ.

Москаленко - Маршал Радянського Союзу, Головнокомандувач Ракетними військами стратегічного призначення. Славський - міністр середнього машинобудування.

А що це таке - Міністерство середнього машинобудування СРСР?

Пояснюю. Ще під час Другої світової війни сказав товариш Сталін: треба вирішити Проблему № 1. Тут же було створено Головне управління з Проблеми № 1. Але така назва, нехай навіть і зовсім таємна, мимоволі наводила на питання: а що це таке - Проблема № 1? Тому незабаром цю організацію назвали інакше: 1-е Головне управління при Раді Міністрів СРСР. Погодимося, назва стала не настільки зухвалою. Але якщо розібратися, то назву можна було б і не міняти, адже про існування такої організації знали лише одиниці.

Проблема № 1 неминуче тягла за собою Проблему № 2. Тому було створено Головне управління з Проблеми № 2, яке незабаром було перейменовано в 2-е Головне управління при Раді Міністрів СРСР.

1-е Головне управління незабаром розрослося до Міністерства середнього машинобудування, 2-е Головне управління з роками перетворилося на Міністерство загального машинобудування.

Міністерство середнього машинобудування - атомна промисловість, виробництво ядерної зброї.

Міністерство загального машинобудування - виробництво ракет для доставки цієї зброї.

4

Приволзька контора Головбуду, КБ-11, Будуправління 880 НКВС, місто Кремльов, Ясногорськ, Арзамас-16, Арзамас-75, Горький-130, Лабораторія № 2 АН СРСР, Завод 550, Об'єкт 550, База 112, - всі ці назви однієї і тої ж установи, одного і того ж місця. Того саме, де розробляють і роблять ядерні заряди. Найпотужніші у світі.

Пішов поїзд, моргнув червоними вогниками кінцевого вагона, пропав у темряві.

А люд не спить. І на ранок ні в кого робота не йде. Яка до біса робота. Тиняються люди по коридорах. У всіх одне на думці: аби гримнула! І легка прикрість: навіщо Микита Сергійович на з'їзді оголосив про випробування? Куди простіше було б дочекатися, поки красуню довезуть до місця призначення, перевірять ще раз і підірвуть. Вийде - ура! Не вийде - ніхто про це не дізнається. Але ж може не вийти. Ніхто в світі ніколи нічого подібного не створював і не підривав. Імовірність того, що не спрацює, велика. От ганьби буде: оголосив Микита про 50 мільйонів тон, а вона візьме та й покаже значно менше. І математичні розрахунки вказують на те, що центральна ідея всієї конструкції від початку хибна. Були ж пропозиції йти іншим шляхом. А якщо не спрацює? Ох, якби тільки гримнула!

Академік Харитон Юлій Борисович у своєму кабінеті замкнувся, завмер біля телефону. А чекати ж ніяк не менше десяти днів: поки довезуть, та поки ще раз перевірять... Якби тільки гримнула. Якби...

А командир далекого стратегічного бомбардувальника Ту-95В майор Дурновцев Андрій Єгорович зовсім по-іншому на речі дивиться: аби не гримнула!

Ні, вона, звичайно, нехай гримне, але тільки після того, як відчепиться від носія і дозволить літаку втекти хоча б на сотню кілометрів. А до того: ох, як би не гримнула! Одне заспокоює: якщо гримне, то це буде миттєвим зникненням і літака, і його екіпажу, моргнути не встигнеш. Так що не страшно. Вірніше, страшно, але не дуже.

Ту-95В, особлива модифікація стратегічного бомбардувальника.

Скидання Виробу 602 з цього літака на Нову землю було здійснено 30 жовтня 1961 року, в передостанній день роботи XXII з'їзду КПРС.

Ту-95В - це особлива модифікація стратегічного бомбардувальника. Біленький він весь, немов пароплав. Білі предмети найкраще відбивають світлове випромінювання. Ще тим відрізняється цей бомбардувальник від однотипних, що кабіни екіпажу захищені зсередини плитами з особливого матеріалу, який іменується піносвінцем. Легкий і проникливу радіацію послаблює. В чудодійні властивості піносвінцю не особливо віриться. В