Олександра Багірова - Я заберу свою дочку, Олександра Багірова
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- То що ви раніше не сказали? – стискаю руки в кулаки, впиваюся нігтями у долоні. Не можна плакати. Не можна показувати йому розпач.
– Ми не чужі люди, Любов Павлівно. Я тактовно давав вам час, – з останніх сил намагається стримати усмішку.
Фізично відчуваю його тріумф.
- Павло Аристарховичу, я хотіла б вас попросити, - роблю глибокий вдих, - Про ще одну відстрочку платежу. Обіцяю, незабаром я погашу заборгованість.
- Фінансові проблеми, Любов Павлівно? Так я можу вам допомогти, - облизує тонкі губи. Ковзає по мені відвертим, липким поглядом. Фізично його відчуваю. Він роздягає мене очима.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Я заберу свою дочку, Олександра Багірова», після закриття браузера.
