LikoDan - Окови безсмертних, LikoDan

Розділ 3. Вибір наставника

 

Церемонія визначення наставників була одним із найважливіших моментів для нових учнів Безсмертної Секти Небесного Походження. Це не просто визначало їхнє майбутнє, а й вирішувало, чи матимуть вони шанс колись досягти вершин культивації або залишаться у тіні інших.

Старійшини секти зібралися у Великому Залі Небесного Світла. Це були могутні культиватори, кожен зі своїми унікальними техніками, таємницями та вміннями. Вони уважно спостерігали за учнями, яких могли взяти під своє крило.

Лінь Юе і Лінь Сянь стояли серед тих, хто чекав свого призначення. Вони пройшли всі випробування, і тепер настав вирішальний момент.

— Лінь Юе, — мовив один із найшанованіших старійшин, Хе Юань. — Ця дівчина має велике майбутнє. Її контроль над енергією бездоганний, а дух непохитний. Вона може досягти небачених висот.

— Справді, — погодився інший старійшина, Шень Бо. — Я бачу в ній потенціал, що рідко зустрічається. Вона гідна навчатися в найкращих.

Лінь Юе мовчки стояла, стримуючи хвилювання. Вона знала, що повинна залишатися спокійною.

Але коли настав час вибору Лінь Сянь, зал охопила тиша. Старійшини мовчали, обмінюючись між собою поглядами.

— Її основа занадто слабка, — нарешті мовив один із них. — Вона не має повністю сформованого ядра, а її енергетичні потоки нестабільні.

— Її не варто брати, — додав інший. — Вона не зможе прогресувати далі.

Лінь Сянь стиснула кулаки. Її обурення зростало. Вона пройшла всі випробування! Чому тепер її відкидають?

— Чому?! — голосно вигукнула вона. — Я ж пройшла всі випробування нарівні з іншими!

Учні, що стояли поряд, захихотіли. Один із них, хлопець у дорогому одязі, презирливо кинув:

— Пройшла? Якби не твоя сестра, ти б уже мертвою лежала.

Лінь Сянь обернулася, її очі палали гнівом. Вона зробила крок уперед, наміряючись вдарити нахабу, але раптом її відкинуло назад силою золотого світла.

Головний старійшина суворо глянув на неї.

— Охорона, виведіть її, — наказав він. — Тебе ніхто не хоче брати в учениці. Як ти смієш піднімати голос перед старійшинами?

В серці Лінь Сянь все кипіло. Її душу рвав біль і лють. Вона не могла повірити в те, що відбувалося.

— Я хочу її взяти! — раптом пролунало молодим, але впевненим голосом.

Усі обернулися. Молодий чоловік, який щойно отримав статус старійшини, зробив крок уперед. Він був високий, із довгим чорним волоссям, зібраним у високий хвіст, а його очі світилися рішучістю.

— Ти впевнений? — запитав головний старійшина. — Вона ж бездарність.

— Так, — твердо відповів він. — Я вірю, що вона зможе стати сильнішою.

Зала завмерла. Лінь Сянь, досі приголомшена, мовчки дивилася на нього.

— Тоді відповідальність за неї лягає на тебе, — сухо промовив головний старійшина. — Подивимося, чи не пошкодуєш ти про свій вибір.

Так розпочався новий етап у житті сестер. Одна стала ученицею найвидатніших наставників, а інша — дівчиною, у яку ніхто не вірив... крім одного

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍