LikoDan - Окови безсмертних, LikoDan

Розділ 4. Наставник та перше тренування

 

Після того, як Лінь Сянь була прийнята молодим старійшиною, її серце калатало від хвилювання. Вона й сама не розуміла, чому цей чоловік вирішив узяти її в учениці, коли всі інші вважали її бездарною. Вона глянула на нього з-під лоба, намагаючись оцінити, чи дійсно він вірить у неї, чи просто жалкує.

Його звали Мо Тянь. Йому було трохи більше двадцяти п’яти років, і він був одним із наймолодших старійшин у секті. Його шлях культивації вважався нестандартним, а методи – незвичними. Дехто говорив, що він досяг своєї сили занадто швидко, і в цьому була якась таємниця. Високий, стрункий, із пронизливими темними очима, що немов могли бачити крізь душу, Мо Тянь носив простий чорний одяг без жодних прикрас, на відміну від інших старійшин, які віддавали перевагу розкішним шатам.

Його голос був спокійний, але в ньому відчувалася твердість.

— Лінь Сянь, — звернувся він до неї, коли всі інші учні вже знайшли своїх наставників. — Ти здивована тим, що я тебе обрав?

— Так, — чесно відповіла вона. — Усі казали, що я слабка, що в мене немає потенціалу.

— Це тому, що вони дивляться лише на поверхню, — Мо Тянь усміхнувся, але в його очах не було насмішки. — Справжня сила полягає не в тому, як ти виглядаєш зараз, а в тому, ким ти можеш стати. Я бачу в тобі щось більше, ніж просто дівчину, яка ледве пройшла випробування.

Лінь Сянь відчула, як у її грудях спалахнув вогонь. Вперше хтось говорив із нею так, наче вона дійсно може досягти чогось великого.

Наступного дня Мо Тянь привів її на віддалений гірський майданчик. Там не було ні розкішних залів для тренувань, ні інших учнів. Лише він і вона, під чистим небом, серед скель і вітру, що розносив запах хвої.

— Почнемо з основи, — сказав Мо Тянь. — У тебе ще не сформоване ядро. Без нього ти ніколи не зможеш досягти справжньої сили. Ми виправимо це.

— Як? — з цікавістю запитала Лінь Сянь.

— Сформувати ядро — це не просто зібрати енергію в одному місці. Це процес, що визначає всю подальшу культивацію. Якщо ядро нестабільне, то будь-яка твоя сила розсиплеться, як пісок. Ми почнемо з очищення твого тіла.

— Очищення? — вона насторожилася.

— Так. Це буде боляче.

Він не збрехав. Мо Тянь змусив її сісти в спеціальну позу й розпочав процес. Він передав їй невелику пігулку, що мала допомогти в очищенні, і наказав зосередитися. Щойно Лінь Сянь проковтнула її, в її тілі розійшлося полум’я. Вона зойкнула від болю — здавалося, що її кров перетворюється на розплавлений метал.

— Видихай, — сказав Мо Тянь, залишаючись спокійним. — Терпи. Це лише початок.

Лінь Сянь тремтіла, але не зупинялася. Її шкіра покрилася потом, а в голові гуло. Вона відчувала, як щось темне виходить із неї, як її тіло стає легшим, а розум — чистішим.

Процес тривав кілька годин. Коли все закінчилося, вона впала на землю, знесилена.

— Це… це жахливо… — прошепотіла вона.

— Це необхідно, — відповів Мо Тянь. — Ти щойно позбулася всього зайвого, що заважало твоєму росту. Тепер твоє тіло готове до справжньої культивації.

Лінь Сянь важко дихала, але в її очах палав вогонь. Вона розуміла, що цей шлях буде непростим. Але вона також знала, що більше не дозволить нікому сумніватися в ній.

— Що далі? — запитала вона, підводячись.

Мо Тянь усміхнувся.

— Тепер справжнє тренування тільки починається…

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍